печать

ПЕЧА́ТЬ, і, ж.

1. Те саме, що печа́тка 1, 2.

Титаренко далі своє: – Ви, – каже до сільського старости Мазуренка, – більше не староста. Сьогодні ще виберемо комітет, і ви віддасте йому печать... (Мирослав Ірчан);

Коник в мене був буланенький, возок громохкий, а в шапці віз лист з превеликою печаттю до старого отця Якова (Марко Вовчок);

Все ясно. Прибито останні печаті. Останній зв'язківець у сутінках зник (М. Бажан).

2. чого і з означ., перен., книжн. Характерна ознака кого-, чого-небудь; відбиток (у 6 знач.).

Сам Бар признає, що Верлен був нікчемний чоловік і що між його віршами .. тільки дещо має на собі печать генія (І. Франко);

Печать смутку наклала війна і на Уфу (П. Панч).

Приклада́ти / прикла́сти печа́тку (печа́ть) див. приклада́ти.

◇ (1) Ка́їнова печа́ть <�Ка́їнове тавро́> – печать, тавро зради, злочину.

Звістка про пійманого перекинчика швидко облетіла всі човни, і козаки один поперед одного лізли, щоб зазирнути на того, хто навік затаврував себе каїновою печаттю (С. Добровольський).

△ (2) Ге́рбова печа́ть (печа́тка) –.

Записали [старшини] протестацію до гродських [міських] книг і підписалися під нею, приклавши гербові печатки (З. Тулуб);

В урочистій тиші голова сільради Михайло Іванович Науменко заповняє бланк шлюбного свідоцтва, скріплює його гербовою печаткою (В. Кучер).

◇ [Кни́га] за сімома́ печа́тками (печа́тями) див. печа́тка;

(3) Кни́га за сімома́ печа́тями (д) див. печа́тка;

(4) Мов кни́га за сімома́ печа́тями (д) див. печа́тка;

Наклада́ти (кла́сти) / накла́сти (покла́сти) тавро́ (клеймо́, печа́ть, знак, відби́ток) див. наклада́ти;

(5) Печа́ть мовча́ння – заборона розмовляти; додержання повної тиші.

Там, де на всьому лежить печать мовчання, .. Вість людям подають кайдани голосні (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. печать — печа́ть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. печать — Печа́ть. 1. Друк, видавництво. З Петербурга доносять, що головна управа по ділам печати розіслала до газет, підозріних о лібералізм, окружник (Б., 1895, 10, 3). 2. перен. Відбиток, слід. У долині воно трохи інакше. Українська літературна мова на Буковині
  3. печать — -і, ж. 1》 Те саме, що печатка 1), 2). 2》 чого і з означ., перен., книжн. Характерна ознака кого-, чого-небудь; відбиток (у 6 знач.). Каїнова печать — тавро зради, злочину. Печать мовчання — заборона розмовляти; додержання повної тиші. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. печать — за сімома́ печа́тками (печа́тями). Недоступний для розуміння; незрозумілий, прихований. Виробничий процес “свого” цеху, а відтак і цілої фабрики .. не був для неї якоюсь новиною, ні загадкою за сімома печатками (В. Фразеологічний словник української мови
  5. печать — ВІДБИ́ТОК (ознака, що є результатом дії когось, чогось, якогось впливу, стану тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДПЕЧА́ТОК рідше, ПЕЧА́ТКА, ПЕЧА́ТЬ книжн.; ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДБЛИСК (перев. зовнішня ознака). Словник синонімів української мови
  6. печать — ПЕЧА́ТЬ, і, ж. 1. Те саме, що печа́тка 1, 2. Титаренко далі своє: — Ви, — каже до сільського старости Мазуренка, — більше не староста. Словник української мови в 11 томах
  7. печать — Печать, -ти ж. Печать. Чуб. II. 272. ум. печатка. Словник української мови Грінченка