1. Українська літературна мова на Буковині

печать

Печа́ть.

1. Друк, видавництво. З Петербурга доносять, що головна управа по ділам печати розіслала до газет, підозріних о лібералізм, окружник (Б., 1895, 10, 3).

2. перен. Відбиток, слід. У долині воно трохи інакше. Там воздух, бачиться, повен запаху айстрів, і на всьому лежить легкий сум. Се меланхолія усього готового, що на всім витискає свою печать. Се краса, котрою вона розкошується, в котрій купає свою душу (Коб., Природа, 10)

// порівн. рос. по делам печати — у справах друку; пол. pieczęć -1) печатка, 2) заст. печать, знак, тавро.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. печать — печа́ть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. печать — -і, ж. 1》 Те саме, що печатка 1), 2). 2》 чого і з означ., перен., книжн. Характерна ознака кого-, чого-небудь; відбиток (у 6 знач.). Каїнова печать — тавро зради, злочину. Печать мовчання — заборона розмовляти; додержання повної тиші. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. печать — ПЕЧА́ТЬ, і, ж. 1. Те саме, що печа́тка 1, 2. Титаренко далі своє: – Ви, – каже до сільського старости Мазуренка, – більше не староста. Сьогодні ще виберемо комітет, і ви віддасте йому печать... Словник української мови у 20 томах
  4. печать — за сімома́ печа́тками (печа́тями). Недоступний для розуміння; незрозумілий, прихований. Виробничий процес “свого” цеху, а відтак і цілої фабрики .. не був для неї якоюсь новиною, ні загадкою за сімома печатками (В. Фразеологічний словник української мови
  5. печать — ВІДБИ́ТОК (ознака, що є результатом дії когось, чогось, якогось впливу, стану тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДПЕЧА́ТОК рідше, ПЕЧА́ТКА, ПЕЧА́ТЬ книжн.; ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДБЛИСК (перев. зовнішня ознака). Словник синонімів української мови
  6. печать — ПЕЧА́ТЬ, і, ж. 1. Те саме, що печа́тка 1, 2. Титаренко далі своє: — Ви, — каже до сільського старости Мазуренка, — більше не староста. Словник української мови в 11 томах
  7. печать — Печать, -ти ж. Печать. Чуб. II. 272. ум. печатка. Словник української мови Грінченка