печатка
Печа́тка.
1. Знаряддя дії за знач. печатати. Ухвалено замовити у коваля печатку, котрою ме ся значити приймлену худобу, випікаючи єї на стегні знак Т (Канюк, 1906, 29).
2. Штамп, яким посвідчують дійсність документа. Кавчукові печатки і кавчукові черенки до друку продає по найтаныиих цінах Лев Киніґ. Гандель паперу (Б., 1899, рекл.); Рівночасно має начальник громади доручити всім, що мають право вибору, лєґітимациї виборчі, а також і заосмотрені громадскою печаткою карти до голосованя (Товариш, 1908, 298); З Лашківки пишуть нам: „Мабуть, на цілій Букрвині нема другого такого дива, яку нас. Іменно печатка парохіяльного уряду законсервувала ще доси на собі волоску мову, хоть Лашківка — се чисто руска громада, де Волоха і на лік не знайшов би, а часи, коли все було волоске, вже давно минули. Хиба лише ще отся печатка нагадує їх нам. Час вже дати сю старинність до волоского музею, а постарати руску печатку“ (Б., 1909, 80, 1)
// порівн. пол. pieczątka — печатка, przyłożyć pieczątkę — покласти печатку, засвідчити документ.
Значення в інших словниках
- печатка — печа́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- печатка — Печать, штамп; (слід) відтиск, знак; (на виду) відбиток; п! ТАВРО. Словник синонімів Караванського
- печатка — Те саме, що знаменник Словник церковно-обрядової термінології
- печатка — [пеичатка] -ткие, д. і м. -ац':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
- печатка — -и, ж. 1》 Невеличкий гумовий чи металевий предмет із вирізаними на ньому знаками для відтискування на сургучі, воску і т. ін. або для створення відбитку на папері. Державна печатка. Гербова печатка. 2》 Відтиск цих знаків на сургучі, воску і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- печатка — Печа́тка, -тки, -тці; -ча́тки, -ча́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- печатка — ПЕЧА́ТКА, и, ж. 1. Невеличкий гумовий чи металевий предмет з вирізаними на ньому знаками для відтискування на сургучі, воску і т. ін. або для створення відбитку на папері. Словник української мови у 20 томах
- печатка — И, ч., комп. Принтер. Пускай документ на печатку. Словник сучасного українського сленгу
- печатка — Знак приналежності та ідентифікації фізич. особи або установи, вирізьблений на штемпелі; свідчення вірогідності, яке надає юридичну силу; оберігає закритий лист або предмет. Універсальний словник-енциклопедія
- печатка — за сімома́ печа́тками (печа́тями). Недоступний для розуміння; незрозумілий, прихований. Виробничий процес “свого” цеху, а відтак і цілої фабрики .. не був для неї якоюсь новиною, ні загадкою за сімома печатками (В. Фразеологічний словник української мови
- печатка — ВІДБИ́ТОК (ознака, що є результатом дії когось, чогось, якогось впливу, стану тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДПЕЧА́ТОК рідше, ПЕЧА́ТКА, ПЕЧА́ТЬ книжн.; ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДБЛИСК (перев. зовнішня ознака). Словник синонімів української мови
- печатка — ПЕЧА́ТКА, и, ж. 1. Невеличкий гумовий чи металевий предмет з вирізаними на ньому знаками для відтискування на сургучі, воску і т. ін. або для створення відбитку на папері. Словник української мови в 11 томах
- печатка — рос. печать металевий або гумовий штамп з нарізними знаками для відбитків на документах фарбою, на сургучі чи воску. Існують П. гербові (містять назву організації та зображення державного герба) і прості (не мають зображення герба). Простими... Eкономічна енциклопедія
- печатка — Печатка, -ки ж. ум. отъ печать. Словник української мови Грінченка