печатка

ВІДБИ́ТОК (ознака, що є результатом дії когось, чогось, якогось впливу, стану тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДПЕЧА́ТОК рідше, ПЕЧА́ТКА, ПЕЧА́ТЬ книжн.; ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДБЛИСК (перев. зовнішня ознака). Відбиток творчого духу Шевченка і Франка, Лесі Українки й Коцюбинського лежить на всій українській літературі (з журналу); В емоційно забарвленій лексиці, крім елементів характеристики й оцінки, є елементи відбиття почуттів мовця (з посібника); Зміни, що відбулися в житті наших дітей, наклали свій відпечаток і на літературу (з посібника); Та проклята панщина.. поклала свою печатку й на Харитона (М. Коцюбинський); Майже сто літ життя не залишили в погляді чудесного діда печаті втоми, старості (Т. Масенко); Особливо могутній творчий відгомін знайшла мисль, поезія й особа Сковороди в безсмертній творчості П. Г. Тичини (В. Козаченко); Вона побачила в його очах.. полохливий відблиск чи то страху, чи болю (М. Стельмах).

КЛЕЙМО́ (знак, помітка на виробі, товарі і т. ін., що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, тощо); МА́РКА, МАРКУВА́ННЯ (з означенням — про знак на виробі); ТАВРО́, ШТЕМП заст. (перев. мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитаx свійських тварин, на тілі людини, а також знак на виробі); ВИ́ЩИП (вирізка на вусі тварини або на нозі птаха); ТАМГА́ іст. (знак власності в кочових народів Центральної Азії, Сибіру, Причорномор'я). — Наш! Там клеймо стоїть. Дві літери: "К.Ч." (В. Кучер); Народ обступив машину з усіх боків, вже стерли порох з трактора й лемешів, вже прочитали вітчизняну марку (О. Довженко); — Звісне діло — баришник... Звик на крадених конях тавра випікати і до людей лізе, — озвався Сергій (Григорій Тютюнник); Біля мосту ще одна партія колодників зі спотвореними тавром обличчями ладила дорогу (З. Тулуб). — Пор. 1. печа́тка.

ПЕЧА́ТКА (предмет з нарізаними знаками для одержання відбитка на чомусь; такий відбиток), ПЕЧА́ТЬ, ШТАМП (із зображенням назви певної установи та іншими відомостями); ШТЕ́МПЕЛЬ (перев. для поштових відправлень); ГРИФ (із зображенням підпису, рукописного тексту). Вартовий глянув на його документ з печаткою Генштабу і пропустив у скрипучу хвіртку (С. Голованівський); — Ви.. більше не староста. Сьогодні ще виберемо комітет, і ви віддасте йому печать... (Мирослав Ірчан); Це був офіційний лист з довгим штампом у лівому кутку і круглою печаткою внизу (Ю. Смолич); Федоська... ткнула чоловікові потертий, з багатьма штемпелями конверт (М. Олійник); Ріго мовчки простягнув йому кілька аркушиків глянцевого паперу, на яких красувався герб і гриф графині Вільденталь (П. Загребельний). — Пор. клеймо́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. печатка — печа́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. печатка — Печа́тка. 1. Знаряддя дії за знач. печатати. Ухвалено замовити у коваля печатку, котрою ме ся значити приймлену худобу, випікаючи єї на стегні знак Т (Канюк, 1906, 29). 2. Штамп, яким посвідчують дійсність документа. Українська літературна мова на Буковині
  3. печатка — Печать, штамп; (слід) відтиск, знак; (на виду) відбиток; п! ТАВРО. Словник синонімів Караванського
  4. печатка — Те саме, що знаменник Словник церковно-обрядової термінології
  5. печатка — [пеичатка] -ткие, д. і м. -ац':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
  6. печатка — -и, ж. 1》 Невеличкий гумовий чи металевий предмет із вирізаними на ньому знаками для відтискування на сургучі, воску і т. ін. або для створення відбитку на папері. Державна печатка. Гербова печатка. 2》 Відтиск цих знаків на сургучі, воску і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. печатка — Печа́тка, -тки, -тці; -ча́тки, -ча́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. печатка — ПЕЧА́ТКА, и, ж. 1. Невеличкий гумовий чи металевий предмет з вирізаними на ньому знаками для відтискування на сургучі, воску і т. ін. або для створення відбитку на папері. Словник української мови у 20 томах
  9. печатка — И, ч., комп. Принтер. Пускай документ на печатку. Словник сучасного українського сленгу
  10. печатка — Знак приналежності та ідентифікації фізич. особи або установи, вирізьблений на штемпелі; свідчення вірогідності, яке надає юридичну силу; оберігає закритий лист або предмет. Універсальний словник-енциклопедія
  11. печатка — за сімома́ печа́тками (печа́тями). Недоступний для розуміння; незрозумілий, прихований. Виробничий процес “свого” цеху, а відтак і цілої фабрики .. не був для неї якоюсь новиною, ні загадкою за сімома печатками (В. Фразеологічний словник української мови
  12. печатка — ПЕЧА́ТКА, и, ж. 1. Невеличкий гумовий чи металевий предмет з вирізаними на ньому знаками для відтискування на сургучі, воску і т. ін. або для створення відбитку на папері. Словник української мови в 11 томах
  13. печатка — рос. печать металевий або гумовий штамп з нарізними знаками для відбитків на документах фарбою, на сургучі чи воску. Існують П. гербові (містять назву організації та зображення державного герба) і прості (не мають зображення герба). Простими... Eкономічна енциклопедія
  14. печатка — Печатка, -ки ж. ум. отъ печать. Словник української мови Грінченка