печатка
ПЕЧА́ТКА, и, ж.
1. Невеличкий гумовий чи металевий предмет з вирізаними на ньому знаками для відтискування на сургучі, воску і т. ін. або для створення відбитку на папері.
На жилетці [Бродовського] теліпався важкий золотий ланцюжок з печаткою і всякими цяцьками (Н.-Лев., II, 1956, 207);
— Накажете, панове, й нам покласти свої клейноди? — сказали суддя, писар і осавул, готуючись покласти каламар, печатку і жезл (Довж., І, 1958, 232);
Центральна виборча комісія, Окружні і Дільничні виборчі комісії мають свою печатку (Полож. про вибори.., 1946, 10);
Державна печатка; Гербова печатка.
2. Відтиск цих знаків на сургучі, воску і т. ін. або відбиток на папері, що засвідчує правильність, чинність документа або забезпечує цілість, недоторканість чого-небудь.
Вихователь за столом роздає посвідчення, прикладає до їх печатку (Вас., III, 1960, 309);
Вартовий глянув на його документ з печаткою Генштабу і пропустив у скрипучу хвіртку (Голов., Тополя.., 1965, 23);
— Тут ще вам лист від Потьомки… Звеліли передати у власні руки, — мовив писар, тримаючи в руках пакет, запечатаний кількома сургучними печатками (Добр., Очак. розмир, 1965, 225).
◊ За сімома́ печа́тками — що-небудь недоступне для користування або розуміння.
Реакційний уряд Пілсудського тримав архів В. І. Леніна за сімома печатками (Наука.., 4, 1964, 3);
Книга за сімома печатками.
3. чого і з означ., перен. Те саме, що відби́ток 6.
Та проклята панщина, що заїла стільки людей, поклала свою печатку й на Харитона (Коцюб., І, 1955, 438);
На всьому зоріла печатка багатства (Рибак, Помилка.., 1940, 40).
Значення в інших словниках
- печатка — печа́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- печатка — Печа́тка. 1. Знаряддя дії за знач. печатати. Ухвалено замовити у коваля печатку, котрою ме ся значити приймлену худобу, випікаючи єї на стегні знак Т (Канюк, 1906, 29). 2. Штамп, яким посвідчують дійсність документа. Українська літературна мова на Буковині
- печатка — Печать, штамп; (слід) відтиск, знак; (на виду) відбиток; п! ТАВРО. Словник синонімів Караванського
- печатка — Те саме, що знаменник Словник церковно-обрядової термінології
- печатка — [пеичатка] -ткие, д. і м. -ац':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
- печатка — -и, ж. 1》 Невеличкий гумовий чи металевий предмет із вирізаними на ньому знаками для відтискування на сургучі, воску і т. ін. або для створення відбитку на папері. Державна печатка. Гербова печатка. 2》 Відтиск цих знаків на сургучі, воску і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- печатка — Печа́тка, -тки, -тці; -ча́тки, -ча́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- печатка — ПЕЧА́ТКА, и, ж. 1. Невеличкий гумовий чи металевий предмет з вирізаними на ньому знаками для відтискування на сургучі, воску і т. ін. або для створення відбитку на папері. Словник української мови у 20 томах
- печатка — И, ч., комп. Принтер. Пускай документ на печатку. Словник сучасного українського сленгу
- печатка — Знак приналежності та ідентифікації фізич. особи або установи, вирізьблений на штемпелі; свідчення вірогідності, яке надає юридичну силу; оберігає закритий лист або предмет. Універсальний словник-енциклопедія
- печатка — за сімома́ печа́тками (печа́тями). Недоступний для розуміння; незрозумілий, прихований. Виробничий процес “свого” цеху, а відтак і цілої фабрики .. не був для неї якоюсь новиною, ні загадкою за сімома печатками (В. Фразеологічний словник української мови
- печатка — ВІДБИ́ТОК (ознака, що є результатом дії когось, чогось, якогось впливу, стану тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДПЕЧА́ТОК рідше, ПЕЧА́ТКА, ПЕЧА́ТЬ книжн.; ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДБЛИСК (перев. зовнішня ознака). Словник синонімів української мови
- печатка — рос. печать металевий або гумовий штамп з нарізними знаками для відбитків на документах фарбою, на сургучі чи воску. Існують П. гербові (містять назву організації та зображення державного герба) і прості (не мають зображення герба). Простими... Eкономічна енциклопедія
- печатка — Печатка, -ки ж. ум. отъ печать. Словник української мови Грінченка