печерка
ПЕЧЕ́РКА, и, ж.
Зменш. до пече́ра.
У складках масивнокристалічних порід вітрова корозія виявляється в руйнуванні менш стійких мінералів, і на їх поверхні утворюються заглибини, печерки, ніздрі та ін (з наук. літ.);
Він влаштувався на березі струмка, в урвищі викопав собі печерку, укріпив її гіллям (В. Собко);
Йшов [ченець] у свою печерку, викопану колись багато віків тому і розширену на приладжену до монашого життя одним з новіших її жильців (М. Грушевський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- печерка — пече́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- печерка — -и, ж. Зменш. до печера. Великий тлумачний словник сучасної мови
- печерка — (-и) ж.; мол. зменш.-пестл. до печера. Згадую наш перший раз, коли півдня мудохався, аби вставити в її незайману печерку свій болт (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). Словник жарґонної лексики української мови
- печерка — ПЕЧЕ́РКА, и, ж. Зменш. до пече́ра. У складках масивнокристалічних порід вітрова корозія виявляється в руйнуванні менш стійких мінералів, і на їх поверхні утворюються заглибини, печерки, ніздрі та ін. (Курс заг. геол. Словник української мови в 11 томах