печерний
ПЕЧЕ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до пече́ра.
[Мавка:] Вогнем підземним мій жаль палкий зірвав печерний склеп, і вирвалась я знов на світ (Леся Українка);
У Чернігові, біля Іллінської церкви, починаються так звані Антонові печери – пам'ятка XI століття. Тут був колись печерний монастир (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Розлетівся дзвінко-юно голос горлиці ясної, він упав ножем на тім'я диких привидів печерних (О. Гуреїв);
// Який є, перебуває, міститься або живе в печері.
Постать Явдохи нагадує сумний привид, сіру тінь, яка вийшла крадькома з печерної темряви... (О. Донченко);
– Ховатись треба. Всіх до Німеччини гнатимуть .. – Другого ж дня почали копати яму під горою. “Отак ми і зробилися печерними жителями!” подумав Толя (О. Іваненко);
* У порівн. Я, немов печерна людина, .. свято вірив у магічну силу молитовного і брудного слова (Р. Іваничук).
2. Належний до тієї доісторичної доби, коли люди жили в печерах.
Стародавні міфи, народні пісні, фрагменти печерного живопису, які дійшли до нас, в основі своїй є реалістичними (з наук. літ.);
Печерна стоянка;
// Вимерлий, викопний, рештки якого часто трапляються в печерах.
В шарі давніх озерно-річкових відкладів були знайдені кістки .. печерного лева, печерного ведмедя та інших тварин (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- печерний — пече́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- печерний — Катакомбний; (- людей) доісторичний, первісний, (звір — ще) викопний. Словник синонімів Караванського
- печерний — -а, -е. 1》 Прикм. до печера. || Який є, перебуває, міститься або живе в печері. Печерні житла — житла в природних печерах, гротах і навісах у гірських районах. 2》 Належний до тієї доісторичної доби, коли люди і деякі тварини жили в печерах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- печерний — Пече́рний, -на, -не і пече́рній, -ня Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- печерний — ПЕЧЕ́РНИЙ, а, ч., заст. Пустельник, що живе в печері; самітник. Словник української мови в 11 томах