печерний

пече́рний

-а, -е.

1》 Прикм. до печера.

|| Який є, перебуває, міститься або живе в печері.

Печерні житла — житла в природних печерах, гротах і навісах у гірських районах.

2》 Належний до тієї доісторичної доби, коли люди і деякі тварини жили в печерах. Печерна стоянка.

Печерний лев — вимерлий хижий ссавець родини котячих, що жив на рівнинах і в передгір'ях.

Печерний ведмідь — вимерлий хижий ссавець, що жив у печерах.

|| Вимерлий, викопний, рештки якого часто трапляються в печерах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. печерний — пече́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. печерний — Катакомбний; (- людей) доісторичний, первісний, (звір — ще) викопний. Словник синонімів Караванського
  3. печерний — Пече́рний, -на, -не і пече́рній, -ня Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. печерний — ПЕЧЕ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пече́ра. [Мавка:] Вогнем підземним мій жаль палкий зірвав печерний склеп, і вирвалась я знов на світ (Леся Українка); У Чернігові, біля Іллінської церкви, починаються так звані Антонові печери – пам'ятка XI століття. Словник української мови у 20 томах
  5. печерний — ПЕЧЕ́РНИЙ, а, ч., заст. Пустельник, що живе в печері; самітник. Словник української мови в 11 томах