печерний
пече́рний
-а, -е.
1》 Прикм. до печера.
|| Який є, перебуває, міститься або живе в печері.
Печерні житла — житла в природних печерах, гротах і навісах у гірських районах.
2》 Належний до тієї доісторичної доби, коли люди і деякі тварини жили в печерах. Печерна стоянка.
Печерний лев — вимерлий хижий ссавець родини котячих, що жив на рівнинах і в передгір'ях.
Печерний ведмідь — вимерлий хижий ссавець, що жив у печерах.
|| Вимерлий, викопний, рештки якого часто трапляються в печерах.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- печерний — пече́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- печерний — Катакомбний; (- людей) доісторичний, первісний, (звір — ще) викопний. Словник синонімів Караванського
- печерний — Пече́рний, -на, -не і пече́рній, -ня Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- печерний — ПЕЧЕ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пече́ра. [Мавка:] Вогнем підземним мій жаль палкий зірвав печерний склеп, і вирвалась я знов на світ (Леся Українка); У Чернігові, біля Іллінської церкви, починаються так звані Антонові печери – пам'ятка XI століття. Словник української мови у 20 томах
- печерний — ПЕЧЕ́РНИЙ, а, ч., заст. Пустельник, що живе в печері; самітник. Словник української мови в 11 томах