пивце
ПИВЦЕ́, я́, с.
Пестл. до пи́во.
Нове Пивце шуміло і мурчало, Що, бач, під чопиком йому душненько стало (Л. Боровиковський);
Випив лис барилко пива та й питає горобця: – Де дістав хлібця, пивця? (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пивце — пивце́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пивце — -я, с. Пестл. до пиво. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пивце — ПИВЦЕ́, я́, с. Пестл. до пи́во. Нове Пивце шуміло і мурчало, Що, бач, під чопиком йому душненько стало (Бор., Тв., 1957, 186); Випив лис барилко пива та й питає горобця: — Де дістав хлібця, пивця? (Стельмах, Живі огні, 1954, 63). Словник української мови в 11 томах
- пивце — Пивце́, -ця́ с. ум. отъ пиво. Словник української мови Грінченка