пивце

ПИВЦЕ́, я́, с. Пестл. до пи́во.

Нове Пивце шуміло і мурчало, Що, бач, під чопиком йому душненько стало (Бор., Тв., 1957, 186);

Випив лис барилко пива та й питає горобця: — Де дістав хлібця, пивця? (Стельмах, Живі огні, 1954, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пивце — пивце́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пивце — -я, с. Пестл. до пиво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пивце — ПИВЦЕ́, я́, с. Пестл. до пи́во. Нове Пивце шуміло і мурчало, Що, бач, під чопиком йому душненько стало (Л. Боровиковський); Випив лис барилко пива та й питає горобця: – Де дістав хлібця, пивця? (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. пивце — Пивце́, -ця́ с. ум. отъ пиво. Словник української мови Грінченка