пилипівчаний

ПИЛИПІВЧА́НИЙ, а, е, розм.

Який буває на пилипівку.

Галецька обсміхнулась, неначе блиснуло сонце з-за хмар в пилипівчану негідь та сльоту (І. Нечуй-Левицький);

Десь коло півночі Вербівку засипало майже в коліно тривким пилипівчаним снігом (А. Іщук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пилипівчаний — -а, -е, розм. Який буває на пилипівку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пилипівчаний — ПИЛИПІВЧА́НИЙ, а, е, розм. Який буває на пилипівку. Галецька обсміхнулась, неначе блиснуло сонце з-за хмар в пилипівчану негідь та сльоту (Н.-Лев., IV, 1956, 282); Десь коло півночі Вербівку засипало майже в коліно тривким пилипівчаним снігом (Іщук, Вербівчани, 1961, 190). Словник української мови в 11 томах