пилипівчаний
ПИЛИПІВЧА́НИЙ, а, е, розм. Який буває на пилипівку.
Галецька обсміхнулась, неначе блиснуло сонце з-за хмар в пилипівчану негідь та сльоту (Н.-Лев., IV, 1956, 282);
Десь коло півночі Вербівку засипало майже в коліно тривким пилипівчаним снігом (Іщук, Вербівчани, 1961, 190).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пилипівчаний — -а, -е, розм. Який буває на пилипівку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пилипівчаний — ПИЛИПІВЧА́НИЙ, а, е, розм. Який буває на пилипівку. Галецька обсміхнулась, неначе блиснуло сонце з-за хмар в пилипівчану негідь та сльоту (І. Нечуй-Левицький); Десь коло півночі Вербівку засипало майже в коліно тривким пилипівчаним снігом (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах