1. Словник української мови у 20 томах

пирувальник

ПИРУВА́ЛЬНИК, а, ч., заст.

Учасник пиру, любитель пирів, бенкетар, бенкетник.

Пішов [блазень] мало не до дверей, до тих безмовних .. пирувальників, яких покликано сюди лиш для кількості (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пирувальник — пирува́льник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. пирувальник — БЕНКЕТА́Р (учасник бенкету або любитель бенкетів), БЕНКЕ́ТНИК рідше, ПИРУВА́ЛЬНИК заст. Обличчя у бенкетарів, розшарені старкою та добрим венгерським, та литовськими медами, палали вогнем (М. Словник синонімів української мови
  3. пирувальник — ПИРУВА́ЛЬНИК, а, ч., заст. Учасник пиру, любитель пирів, бенкетар, бенкетник. Пішов [блазень] мало не до дверей, до тих безмовних.. пирувальників, яких покликано сюди лиш для кількості (Загреб., Диво, 1968, 550). Словник української мови в 11 томах