пирування

ПИРУВА́ННЯ, я, с., заст.

Дія за знач. пирува́ти.

Аби князь Володимир затіяв таке пирування, .. то не сів би за стіл так, щоб обабіч стояли натовпи (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пирування — пирува́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пирування — ПИРУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. пирува́ти. Аби князь Володимир затіяв таке пирування, ..то не сів би за стіл так, щоб обабіч стояли натовпи (Загреб., Диво, 1968, 408). Словник української мови в 11 томах