писало
ПИ́САЛО, а, с., заст.
Перо (для писання).
Він неодмінно хотів навчитися писати, а його зашкарублі на важкій праці руки не слухались очей та голови і зовсім не туди, куди треба, вели писало (Б. Грінченко);
Ярославові стало шкода дівчини, він кутав її в білячу ковдру, витирав їй сльози міцною своєю рукою, рукою мужа, що з однаковим спритом тримала меч і писало (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- писало — пи́сало іменник середнього роду перо рідко Орфографічний словник української мови
- писало — -а, с., заст. Перо (для писання). Великий тлумачний словник сучасної мови
- писало — ПИ́САЛО, а, с., заст. Перо (для писання). Він неодмінно хотів навчитися писати, а його зашкарублі на важкій праці руки не слухались очей та голови і зовсім не туди, куди треба, вели писало (Гр. Словник української мови в 11 томах