1. Словник української мови у 20 томах

писака

ПИСА́КА, и, ч.

1. розм. Той, хто вміє або любить писати (у 1 знач.).

– Бра-а-тик Ма-а-ксим, – спочатку більш-менш бадьоро вичитує Хома, потім збивається, застрягає .. і, червоніючи, невдоволено махає рукою: – Ет, писав, чуєте, такий писака, що не розбере й собака! (М. Стельмах);

Пугало вже надів окуляри і з рукописом приладновувався до каганця. Але Тамара Микитівна потягла його за рукав. – Облиш. Який писака знайшовся (П. Панч).

2. заст. Людина, що професійно займається писанням, складанням паперів, прохань і т. ін., писець.

Хоч тряслася рука старого писаки, хоч бризкало перо, одначе з-під його отрута на папері зосталася... (Панас Мирний);

Нашукала я собі знов писаку, начеркав він мені прошення, та й однесла я його до судії (А. Кримський).

3. Плідний, але неталановитий або безпринципний письменник, журналіст; борзописець.

[Пронашка:] Я розмовляв учора з Чайченком. Він знає автора статейки. Це дрібний і безпринципний писака (І. Микитенко);

// заст. Письменник.

Товариство обгорнуло Петра, як доброго товариша, привітало, як свого талановитого писаку (Панас Мирний);

[Петро:] Один хлопець приніс мені на прочитання свої вірші й просив сказати, чи буде з його писака, чи ні (В. Самійленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. писака — (зневажл., про бездарного письменника, журналіста) борзописець, (поет) віршомаз, (неграмотний) графоман. Словник синонімів Полюги
  2. писака — писа́ка іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. писака — Письмак, перодряп; З. писар, канцелярист, писець; (нездалий) письменник, журналіст; графоман. Словник синонімів Караванського
  4. писака — див. письменник Словник синонімів Вусика
  5. писака — -и, ч. 1》 розм. Той, хто вміє або любить писати (у 1 знач.). 2》 заст. Людина, що професійно займається писанням, складанням паперів, прохань і т. ін., писець. 3》 Плідний, але неталановитий або безпринципний письменник, журналіст; борзописець. || заст. Письменник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. писака — ПИСА́КА зневажл. (плідний, але бездарний письменник, журналіст), БОРЗОПИ́СЕЦЬ ірон., БАЗГРА́Ч ірон., ПИСЬМА́К заст.; ГРАФОМА́Н (той, хто прагне до письменницької діяльності, не маючи до цього хисту); ВІРШОМА́З зневажл., ВІРШОРО́Б зневажл. Словник синонімів української мови
  7. писака — ПИСА́КА, и, ч. 1. розм. Той, хто вміє або любить писати (у 1 знач.). — Бра-а-тик Ма-а-ксим, — спочатку більш-менш бадьоро вичитує Хома, потім збивається, застрягає.. Словник української мови в 11 томах
  8. писака — Писака, -ки м. Писецъ. ум. писа́чка. Словник української мови Грінченка