писаний

ПИ́САНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до писа́ти.

На ньому [столику] лежали звої нотного паперу .. і ще якісь дрібно писані порізнені листки (Леся Українка);

Що Шевченко потім був зневажної думки про Аскоченського, се знати з віршів його, писаних 17 червня р. 1860 (О. Кониський);

З коня зіскочив [козак] стрімголов І в Спаську вежу увійшов, Тримаючи в руці своїй Богданом писаний сувій (М. Бажан);

Почали виясняти вище писані провини, і всіх, хто там був, оповив правдивий гнів на такі несвітські вчинки (Б. Грінченко);

Либонь цар повелів: белетристику пропускати без запинки, аби вона була писана общеруською орфографією (Панас Мирний);

Матеріалом .. перш за все мусимо брати .. дрібні споминки його [Т. Шевченка], порозкидувані – що в віршах, що в оповіданнях, писаних мовою російською, а що в листах (О. Кониський);

Будинок у Плачинди просторий, міщанський, на п'ять покоїв .. Від божниці дві стіни красуються старосвітськими, писаними на кипарисі та білому залізі образами (М. Стельмах);

// пи́сано, у знач. пред.

Все буде так, як писано в книжках: Зірчастий сніг, легкий на вітах іній І голоси самотні у полях (М. Рильський).

2. у знач. прикм. Написаний від руки; рукописний.

Йому марилось: ось маленька світла кімнаточка, .. стіл з купою книжок на ньому, невеличкий каламар, годинник, рукописи, аркуші писані, друковані, білі (Г. Хоткевич);

Зважають, що треба поховати хоть найдорожчі писані речі... (Леся Українка);

// Який записано або надруковано; протилежне усний.

– Ми забираємо хлопчика! – твердо промовив полковник. – Ось писаний дозвіл! (О. Донченко);

Устина вдає, що спить, а сама слухає мудре писане слово (С. Чорнобривець);

// Закріплений, складений на папері у формі документа.

Користування .. приміщеннями оформляється писаним договором з керівником будинку (з мови документів);

Як і всі антрепренери українських театрів, М. К. Садовський тримав трупу “на слово”. Писаних умов з акторами тоді не складали (з мемуарної літ.);

// у знач. ім. пи́сане, ного, с. Написаний від руки текст із певним змістом.

Писаного сокирою не вирубаєш (прислів'я).

3. у знач. прикм. Прикрашений різьбленням, малюнками або вишивкою.

Щезав [хлопець] серед весільної юрби, щоб за хвилину явитися з писаною, плескатою фляшкою (І. Франко);

Промінь мигтить по писаному комині, по стелі, по вікнах і гасне на покутті (О. Кундзич);

Дуже до лиця їй [княгині] був гуцульський одяг: і сорочка вишивана з уставками, і киптар писаний, сухозолоттю золочений (В. Гжицький);

// З кольоровими смугами (про тканину).

Хата в Паськів простора, прибрана .. Стіни в рушниках, постіль у пишних подушках, писаних ряднах (К. Гордієнко);

На станції Розлуч юрмились, схожі на перелітних птахів, люди з писаними торбами за плечима (С. Чорнобривець).

4. у сполуч. зі сл. вро́да, краса́, кра́сень, красу́ня і т. ін. Надзвичайно красивий, вродливий.

Через цю писану вроду та оці русі коси і звів її блискучий офіцер-аристократ (Ю. Смолич);

– Як настане ніч, з лісу на поляну вийде пастися кінь Добрян, писаної краси (А. Шиян);

Чоловік з якоюсь вертихвісткою любов крутить. Ну, коли б у того чоловіка та жінка була якась нетіпаха, то вже Бог з ним. А то ж писана краля, хоч з лиця воду пий (В. Кучер).

◇ (1) Ви́лами [по воді́] пи́сано <�Ви́лами по воді́>:

а) невідомо, як буде.

І цей про Олексу... Ніби йому самому не видно, на кого зазіхає зазнайкуватий бригадир. Але це ще вилами по воді писано... У Тетяни вередлива вдача (С. Добровольський);

– Квартиру вам однаково дали б, – завважив Байдачний... – Е, це ще вилами по воді писано... (О. Лук'яненко);

Чи не приїдемо до вас ось такими силами: я, Садовський, Левицький .. Але це ще вилами писано (з мемуарної літ.);

б) сумнівний щодо здійснення.

– Слухайте, діти, що я вам раджу, – встряла в розмову Бондариха, – те все, що ви кажете, може, воно удасться вам, а може, й ні, а більше того, що вилами по воді (С. Васильченко);

А щоб я пішла за тебе, то навряд .. наше сватання ще вилами писане (Г. Квітка-Основ'яненко);

Зако́н не пи́саний див. зако́н;

Іти́ як по пи́саному див. іти́;

Носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) [ду́рень] із сту́пою ([ци́ган, ста́рець] з пи́саною то́рбою) див. носи́тися;

(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) по пи́саному:

а) (зі сл. говори́ти, відповіда́ти і под.) дуже чітко, не збиваючись.

Бригадири відповідали як по писаному. Один лише Сидір Підпара .. переплутав усі цифри (М. Зарудний);

Не роби з верховинців великих промовців, що говорять як по писаному (В. Поліщук);

– А ти добре завчив усі скарги нобілітованих [титулованих]. Як по писаному шпариш (Іван Ле);

б) легко, безпомилково.

За вісімнадцять літ свого подружнього життя Марія навчилася читати найдрібніші факти як по писаному (Ірина Вільде);

– Що мені там кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі, дивлюсь туди, та дітство [дитинство] й дівування своє розкішне, і замужжя щасливе, й вдівство гірке – все мов по писаному вичитую (Марко Вовчок);

в) ніби за наперед продуманим планом або схемою.

Пообіцяла тьотя! Ну, значить: “Обіцянка-цяцянка, а дурневі радість!” Усе значить, як слід. Як по писаному... (Остап Вишня);

Одімкнув [заступник коменданта] хвіртку в огорожі корівника. За цим, як по писаному, рудий Цункер відчинив, нарешті, двері “салону смерті” [концтабору] (В. Козаченко).