писарчук
ПИСАРЧУ́К, а́, ч., розм.
1. Молодий писар.
За столом три писарчуки, зігнувшись у дугу, скрипіли перами (М. Коцюбинський);
Були такі часи, коли я був паном, тоді я служив у дворі писарчуком під рукою економа (В. Стефаник).
2. Син писаря.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Писарчук — Писарчу́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- писарчук — див. письменник Словник синонімів Вусика
- писарчук — -а, ч., розм. 1》 Молодий писар. 2》 Син писаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
- писарчук — ПИСАРЧУ́К, а́, ч., розм. 1. Молодий писар. За столом три писарчуки, зігнувшись у дугу, скрипіли перами (Коцюб., І, 1955, 37); Були такі часи, коли я був паном, тоді я служив у дворі писарчуком під рукою економа (Стеф., І, 1949, 257). 2. Син писаря. Словник української мови в 11 томах
- писарчук — Писарчук, -ка м. 1) Сынъ писаря. 2) Молодой писарь, канцеляриста. Словник української мови Грінченка