писарча
ПИСАРЧА́, а́ти, с., розм.
Молодий, початкуючий писар.
Писарчата узяли та й списали таку бумагу, щоб суддеві у ченці постригтись, а його жінку віддати заміж за пана обозного (Г. Квітка-Основ'яненко);
У волості служило писарча, що доводилось якимсь родичем Зінькові і зазнало колись од його .. доброї запомоги (Б. Грінченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- писарча — -ати, с., розм. Молодий писар, початківець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- писарча — ПИСАРЧА́, а́ти, с., розм. Молодий, початкуючий писар. Писарчата узяли та й списали таку бумагу, щоб суддеві у ченці постригтись, а його жінку віддати заміж за пана обозного (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах