1. Словник української мови в 11 томах

писарча

ПИСАРЧА́, а́ти, с., розм. Молодий, початкуючий писар.

Писарчата узяли та й списали таку бумагу, щоб суддеві у ченці постригтись, а його жінку віддати заміж за пана обозного (Кв.-Осн., II, 1956, 179);

У волості служило писарча, що доводилось якимсь родичем Зінькові і зазнало колись од його.. доброї запомоги (Гр., II, 1963, 377).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. писарча — -ати, с., розм. Молодий писар, початківець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. писарча — ПИСАРЧА́, а́ти, с., розм. Молодий, початкуючий писар. Писарчата узяли та й списали таку бумагу, щоб суддеві у ченці постригтись, а його жінку віддати заміж за пана обозного (Г. Словник української мови у 20 томах