питущий
ПИТУ́ЩИЙ, а, е.
Який п'є (у 2 знач.), є п'яницею.
[Пріська:] Я сьогодня [сьогодні] ходила на кладовище, припадала до материної могилки, благала, щоб матуся навернула моє серце до Тимохи... Ще гірш серце почало боліти! Він питущий, а як нап'ється, то як звір!.. (М. Кропивницький);
Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало);
// у знач. ім. питу́щий, щого, ч.
Кожний сімнадцятий з питущих за статистикою стає хронічним алкоголіком (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- питущий — питу́щий прикметник Орфографічний словник української мови
- питущий — ЯК ІМ. ПИЯК, пияка, п'яниця, р. питець, жм. заливаха. Словник синонімів Караванського
- питущий — -а, -е. Який п'є (у 2 знач.), є п'яницею. Питущий-проклятущий — гіркий п'яниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- питущий — Питу́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- питущий — П'ЯНИ́ЦЯ (той, хто зловживає алкогольними напоями), АЛКОГО́ЛІК, ПИТУ́ЩИЙ, ПИТЕЦЬ, ПИЯ́К (ПИЯ́КА) розм., ВИПИВА́КА розм., ОПИЯ́КА розм., ПРОПИЯ́КА зневажл., П'ЯНИ́ЧКА зневажл., П'ЯНИ́ЧЕНЬКА зневажл., П'ЯНЧУ́ЖКА зневажл., П'ЯНЮ́ГА лайл., П'ЯНЧУ́ГА лайл. Словник синонімів української мови
- питущий — ПИТУ́ЩИЙ, а, е. Який п’є (у 2 знач.), є п’яницею. [Пріська:] Я сьогодня [сьогодні] ходила на кладовище, припадала до материної могилки, благала, щоб матуся навернула моє серце до Тимохи… Ще гірш серце почало боліти!... Словник української мови в 11 томах
- питущий — Питущий, -а, -е Пьющій. Словник української мови Грінченка