1. Словник української мови у 20 томах

пихнути

ПИ́ХНУТИ, рідко ПИ́ХКНУТИ, ну, неш, док.

Однокр. до пи́хкати.

Матій потягнув люльку, пихнув їдучим димом (П. Колесник);

Замовкли, лиш цигарки блищали. От якась пихнула полум'ям і на мить освітила убогу хатину (А. Головко);

З-за скелі вишмигнула машина. Вона пихкнула і зненацька стала (М. Рудь);

Порткрани. Щогл шеренга. Востаннє пихнула димком і відійшла “Онєга” (М. Шеремет);

Вікна були висаджені, але з них полум'я таке пихнуло, що всі мимоволі відступилися (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пихнути — пи́хнути дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пихнути — див. іти Словник синонімів Вусика
  3. пихнути — рідко пихкнути, -ну, -неш, док. Однокр. до пихкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пихнути — Ну, -неш, док., нарк. Покурити марихуани. Зустрічаю малого Мірчука, він каже, що мене останнім часом не видно, пропонує пихнути, вчора тільки привезли з Криму, пробували — повний відпад! (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  5. пихнути — ПИ́ХКАТИ (уривчасто дихати від надмірних зусиль, видаючи характерні звуки), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИ підсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИ підсил., ПУ́ХКАТИ рідше; СОПІ́ТИ, СОПТИ, СА́ПАТИ, ФУ́КАТИ діал. (з присвистом випускаючи повітря через ніс). — Док. Словник синонімів української мови
  6. пихнути — ПИ́ХНУТИ, рідко ПИ́ХКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до пи́хкати. Матій потягнув люльку, пихнув їдучим димом (Кол., Терен.., 1959, 200); Замовкли, лиш цигарки блищали. Словник української мови в 11 томах
  7. пихнути — Пи́хнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ пихкати. Дай люльку, я разів зо три пихну. Лебед. у. Захотілось... птичі люлечки пихнути. Ном. № 9302. Словник української мови Грінченка