1. Словник української мови у 20 томах

плазувати

ПЛАЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Пересуватися по поверхні всім тілом або на коротких ніжках (про плазунів, комах і т. ін.).

Риба тріпалась, підскакувала на траві; раки плазували й ляскали шийками (І. Нечуй-Левицький);

Берег Сугаклею заселяли жаби, ящірки й різне гаддя, якому довго доводилось плазувати вниз, щоб добутися до води (Ю. Яновський);

* Образно. Сірим змієм плазує шлях з гори в долину (Панас Мирний);

// Переміщуватися по поверхні, припадаючи до неї тілом і торкаючись її руками й ногами (про людей).

Він буде плазувати, чіплятиметься не тільки руками й ногами, а й зубами навіть, а таки вилізе з цих мочарів (М. Коцюбинський);

Позаду з важким сопінням плазували один за одним бійці, тягнучи ящики за собою (О. Гончар).

2. перен. По-рабському схилятися перед ким-, чим-небудь, догоджати комусь, принижуватися, вислужуватися перед кимсь.

Гнувсь глитаяка, викручувавсь, плазував, та однаково – зламали (В. Кучер).

(1) Плазува́ти в нога́х чиїх, у кого – ставати на коліна, прохаючи, благаючи кого-небудь про щось.

[Добридень:] Розкажете, сестрице, солдатам, що нечисті покидьки оті плазували у ногах громади, вимолюючи собі прощення... (І. Волошин);

(2) Плазува́ти на колі́нах (навко́лішках, рідше навко́люшках) – переміщуватися, спираючись на коліна;

(3) Плазува́ти на рука́х – переміщуватися, спираючись на руки.

По кінському щавлі, в порічкових кущах Він продирається, як очеретом птах, Плазує на руках, – і в лопусі широкім То скаче, то повзе, то чудно лізе боком (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плазувати — Плазува́ти: — (від плаз – тут: сторона меча) бити плазом [12] Словник з творів Івана Франка
  2. плазувати — плазува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. плазувати — Повзати, лазити, повзти, лізти, (як пластун) пластувати, (- шлях) гадючитися; П. принижуватися, вислужуватися, лизати чоботи, повзати в ногах, скакати на задніх лапах, кн. раболіпствувати, низькопоклонничати; п! ПІДЛЕЩУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  4. плазувати — див. лестити; лізти; піддобрюватися; повзти; хитрувати Словник синонімів Вусика
  5. плазувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Пересуватися по поверхні всім тілом або на коротких ніжках (про плазунів, комах і т. ін.). || Переміщуватися по поверхні, припадаючи до неї тілом і торкаючись її руками й ногами (про людей). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. плазувати — Плазува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. плазувати — ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯ до кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИ перед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї, ЛАБУ́ЗНИТИСЯ розм., ПІДБИВА́ТИСЯ розм., ПІДЛИПА́ТИ розм., ПІДСУВА́ТИСЯ (ПІДСО́ВУВАТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
  8. плазувати — ПЛАЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Пересуватися по поверхні всім тілом або на коротких ніжках (про плазунів, комах і т. ін.). Риба тріпалась, підскакувала на траві; раки плазували й ляскали шийками (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. плазувати — Плазува́ти, -зу́ю, -єш гл. 1) Пресмыкаться, ползать. Котл. Ен. III. 30. На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. Левиц. Пов. 366. 2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться. Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. Мкр. H. 19. Словник української мови Грінченка