плазувати
ПЛАЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. Пересуватися по поверхні всім тілом або на коротких ніжках (про плазунів, комах і т. ін.).
Риба тріпалась, підскакувала на траві; раки плазували й ляскали шийками (Н.-Лев., І, 1956, 416);
Берег Сугаклею заселяли жаби, ящірки й різне гаддя, якому довго доводилось плазувати вниз, щоб добутися до води (Ю. Янов., II, 1954, 155);
*Образно. Сірим змієм плазує шлях з гори в долину (Мирний, IV, 1955, 310);
// Переміщуватися по поверхні, припадаючи до неї тілом і торкаючись її руками й ногами (про людей).
Він буде плазувати, чіплятиметься не тільки руками й ногами, а й зубами навіть, а таки вилізе з цих мочарів (Коцюб., І, 1955, 367);
Позаду з важким сопінням плазували один за одним бійці, тягнучи ящики за собою (Гончар, III, 1959, 49).
Плазува́ти на колі́нах (навко́лішках, рідше навко́люшках) — переміщуватися, спираючись на коліна;
Плазува́ти на рука́х — переміщуватися, спираючись на руки.
По кінському щавлі, в порічкових кущах Він продирається, як очеретом птах, Плазує на руках, — і в лопусі широкім То скаче, то повзе, то чудно лізе боком (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 91).
2. перен. По-рабському схилятися перед ким-, чим-небудь, догоджати комусь, принижуватися, вислужуватися перед кимсь.
Шевченко всією душею ненавидів тих, хто плазував перед мертвим ідеалістичним мистецтвом Заходу (Корн., Разом із життям, 1950, 107);
Гнувсь глитаяка, викручувавсь, плазував, та однаково — зламали (Кучер, Дорога.., 1958, 10).
Плазува́ти в нога́х чиїх, у кого — ставати на коліна, прохаючи, благаючи кого-небудь про щось.
[Добридень:] Розкажете, сестрице, солдатам, що нечисті покидьки оті плазували у ногах громади, вимолюючи собі прощення… (Вол., Зол. артезіани, 1949, 59).
Значення в інших словниках
- плазувати — Плазува́ти: — (від плаз – тут: сторона меча) бити плазом [12] Словник з творів Івана Франка
- плазувати — плазува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- плазувати — Повзати, лазити, повзти, лізти, (як пластун) пластувати, (- шлях) гадючитися; П. принижуватися, вислужуватися, лизати чоботи, повзати в ногах, скакати на задніх лапах, кн. раболіпствувати, низькопоклонничати; п! ПІДЛЕЩУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
- плазувати — див. лестити; лізти; піддобрюватися; повзти; хитрувати Словник синонімів Вусика
- плазувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Пересуватися по поверхні всім тілом або на коротких ніжках (про плазунів, комах і т. ін.). || Переміщуватися по поверхні, припадаючи до неї тілом і торкаючись її руками й ногами (про людей). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плазувати — Плазува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плазувати — ПЛАЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Пересуватися по поверхні всім тілом або на коротких ніжках (про плазунів, комах і т. ін.). Риба тріпалась, підскакувала на траві; раки плазували й ляскали шийками (І. Словник української мови у 20 томах
- плазувати — ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯ до кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИ перед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї, ЛАБУ́ЗНИТИСЯ розм., ПІДБИВА́ТИСЯ розм., ПІДЛИПА́ТИ розм., ПІДСУВА́ТИСЯ (ПІДСО́ВУВАТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
- плазувати — Плазува́ти, -зу́ю, -єш гл. 1) Пресмыкаться, ползать. Котл. Ен. III. 30. На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. Левиц. Пов. 366. 2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться. Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. Мкр. H. 19. Словник української мови Грінченка