1. Словник української мови у 20 томах

планка

ПЛА́НКА, и, ж.

Невелика довгаста дерев'яна дощечка, металева пластинка, смужка тканини тощо.

Хлопчик проворненько скинув з себе блискучі чобітки й подерся по планках під саму стріху (С. Васильченко);

Тільки тоді, коли всі дошки, призначені для вікна, були розпиляні на потрібного розміру планки, тільки тоді, коли рубанок зняв з тих планок усю зайвину і вже можна було приступати до монтування самого вікна, .. хлопці вирішили пошабашити (Ю. Збанацький);

При виготовленні виробів круговим способом планки для застібання в'яжуть окремо і потім пришивають до пілок (з навч. літ.).

△ (1) Приці́льна пла́нка – пристрій для прицілу в деяких видах зброї.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. планка — пла́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. планка — -и, ж. 1》 Невелика довгаста дерев'яна дощечка, металева пластинка, смужка тканини тощо. 2》 зах. Дике яблуко; дика яблуня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. планка — Пла́[я́]нка, -нки, -нці; -нки, -нок пля́нка і пла́нка, -нки, -нці; -нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. планка — И, ж. Психіка, самоконтроль, свідомість. ◇ Планка падає — проблеми з психікою. Умантелеп деколи саме таким чином падає танка (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  5. планка — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  6. планка — ПЛА́НКА (невелика довгаста дерев'яна дощечка), ГЛИ́ЦЯ діал.; РЕ́ЙКА (вузька, тонка); БИ́ЛЬЦЕ (у деяких сільськогосподарських знаряддях); ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТИНА, ШТАХЕ́ТКА, ПЛАНИ́ЦЯ діал. (в огорожі). Словник синонімів української мови
  7. планка — ПЛА́НКА, и, ж. Невелика довгаста дерев’яна дощечка, металева пластинка, смужка тканини тощо. Хлопчик проворненько скинув з себе блискучі чобітки й подерся по планках під саму стріху (Вас. Словник української мови в 11 томах
  8. планка — Планка, -ки ж. Дикое яблоко, дикая яблоня. Угор. Словник української мови Грінченка