планка
Планка, -ки
ж. Дикое яблоко, дикая яблоня. Угор.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- планка — пла́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- планка — -и, ж. 1》 Невелика довгаста дерев'яна дощечка, металева пластинка, смужка тканини тощо. 2》 зах. Дике яблуко; дика яблуня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- планка — Пла́[я́]нка, -нки, -нці; -нки, -нок пля́нка і пла́нка, -нки, -нці; -нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- планка — ПЛА́НКА, и, ж. Невелика довгаста дерев'яна дощечка, металева пластинка, смужка тканини тощо. Хлопчик проворненько скинув з себе блискучі чобітки й подерся по планках під саму стріху (С. Словник української мови у 20 томах
- планка — И, ж. Психіка, самоконтроль, свідомість. ◇ Планка падає — проблеми з психікою. Умантелеп деколи саме таким чином падає танка (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
- планка — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
- планка — ПЛА́НКА (невелика довгаста дерев'яна дощечка), ГЛИ́ЦЯ діал.; РЕ́ЙКА (вузька, тонка); БИ́ЛЬЦЕ (у деяких сільськогосподарських знаряддях); ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТИНА, ШТАХЕ́ТКА, ПЛАНИ́ЦЯ діал. (в огорожі). Словник синонімів української мови
- планка — ПЛА́НКА, и, ж. Невелика довгаста дерев’яна дощечка, металева пластинка, смужка тканини тощо. Хлопчик проворненько скинув з себе блискучі чобітки й подерся по планках під саму стріху (Вас. Словник української мови в 11 томах