1. Словник української мови Грінченка

планиця

Плани́ця, -ці

ж. Часть забора отъ столба до столба. Міусск. окр.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. планиця — плани́ця іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. планиця — -і, ж., діал. Частина огорожі від стовпа до стовпа або планка в огорожі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. планиця — ПЛАНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Частина огорожі від стовпа до стовпа або планка в огорожі. Він відсунув планицю, що правила замість воріт (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах
  4. планиця — ПЛА́НКА (невелика довгаста дерев'яна дощечка), ГЛИ́ЦЯ діал.; РЕ́ЙКА (вузька, тонка); БИ́ЛЬЦЕ (у деяких сільськогосподарських знаряддях); ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТИНА, ШТАХЕ́ТКА, ПЛАНИ́ЦЯ діал. (в огорожі). Словник синонімів української мови
  5. планиця — ПЛАНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Частина огорожі від стовпа до стовпа або планка в огорожі. Він відсунув планицю, що правила замість воріт (Сміл., Пов. і опов., 1949, 16). Словник української мови в 11 томах