планиця
плани́ця
іменник жіночого роду
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- планиця — -і, ж., діал. Частина огорожі від стовпа до стовпа або планка в огорожі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- планиця — ПЛАНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Частина огорожі від стовпа до стовпа або планка в огорожі. Він відсунув планицю, що правила замість воріт (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах
- планиця — ПЛА́НКА (невелика довгаста дерев'яна дощечка), ГЛИ́ЦЯ діал.; РЕ́ЙКА (вузька, тонка); БИ́ЛЬЦЕ (у деяких сільськогосподарських знаряддях); ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТИНА, ШТАХЕ́ТКА, ПЛАНИ́ЦЯ діал. (в огорожі). Словник синонімів української мови
- планиця — ПЛАНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Частина огорожі від стовпа до стовпа або планка в огорожі. Він відсунув планицю, що правила замість воріт (Сміл., Пов. і опов., 1949, 16). Словник української мови в 11 томах
- планиця — Плани́ця, -ці ж. Часть забора отъ столба до столба. Міусск. окр. Словник української мови Грінченка