1. Словник синонімів української мови

планиця

ПЛА́НКА (невелика довгаста дерев'яна дощечка), ГЛИ́ЦЯ діал.; РЕ́ЙКА (вузька, тонка); БИ́ЛЬЦЕ (у деяких сільськогосподарських знаряддях); ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТИНА, ШТАХЕ́ТКА, ПЛАНИ́ЦЯ діал. (в огорожі). Заганяє (хлопець) цвях за цвяхом в дерев'яні планки ящика (О. Гончар); Дубовий, глицями збитий стіл, і на ньому ледве блимає тріскотливий каганець (І. Ле); Юра довгий час не міг наважитися ступити через нижню рейку старого замшілого паркана (Ю. Смолич); Торохтить шляхом з города через село якась машина,.. червоніють викрашені бильця, колеса (Панас Мирний); Майстри.. довго придивлялися до кожної штахетини, немов бачили уперше (Ю. Збанацький); Пройшла (Ганна) до паркана, відсунула вбік відому тільки їй прибиту одним цвяхом штахетку (В. Козаченко); Він відсунув планицю, що правила замість воріт (Л. Смілянський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. планиця — плани́ця іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. планиця — -і, ж., діал. Частина огорожі від стовпа до стовпа або планка в огорожі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. планиця — ПЛАНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Частина огорожі від стовпа до стовпа або планка в огорожі. Він відсунув планицю, що правила замість воріт (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах
  4. планиця — ПЛАНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Частина огорожі від стовпа до стовпа або планка в огорожі. Він відсунув планицю, що правила замість воріт (Сміл., Пов. і опов., 1949, 16). Словник української мови в 11 томах
  5. планиця — Плани́ця, -ці ж. Часть забора отъ столба до столба. Міусск. окр. Словник української мови Грінченка