пластівні
ПЛАСТІВНІ́, і́в, мн. (одн. пластіве́нь, вня́, ч.).
Те саме, що пластівці́.
Глянула – аж засвітився сніг, – І здалося – він розтане враз. Пластівень їй на плече приліг – І здалося, ніби то алмаз (М. Рильський);
В цей день небо мовби розшарувалося, величезними пластівнями осіло на землю (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me