пластівні

ПЛАСТІВНІ́, і́в, мн. (одн. пластіве́нь, вня́, ч.). Те саме, що пластівці́.

Глянула — аж засвітився сніг, — І здалося — він розтане враз. Пластівень їй на плече приліг — І здалося, ніби то алмаз (Рильський, II, 1960, 73);

В цей день небо мовби розшарувалося, величезними пластівнями осіло на землю (Гончар, І, 1954, 408).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пластівні — -ів, мн. (одн. пластівень, -вня, ч.). Те саме, що пластівці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пластівні — ПЛАСТІВНІ́, і́в, мн. (одн. пластіве́нь, вня́, ч.). Те саме, що пластівці́. Глянула – аж засвітився сніг, – І здалося – він розтане враз. Пластівень їй на плече приліг – І здалося, ніби то алмаз (М. Рильський); В цей день небо мовби розшарувалося, величезними пластівнями осіло на землю (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах