платня
ПЛАТНЯ́, і́, ж.
Плата за роботу, службу.
У нас [у Миргороді] від 1 січня буде нова посада земського лікаря, платня 1200 р. на рік (В. Самійленко);
Російський уряд видавав запорозьким козакам платню в роки царювання Федора Івановича і Бориса Годунова (з наук. літ.);
// Те, що зароблене; заробіток.
Кожний знав, що з тою платнею, яку панотець давав, наймит не міг прожити (Л. Мартович);
Платня .. складалася не з самих тільки грошей, але й з поставів сукна .. та кожухів (З. Тулуб);
// Взагалі будь-яка грошова винагорода.
[Кума:] Я ж тебе гріла і вкривала, і гудзики .. скрізь, де треба, пришивала, і платні не брала (І. Микитенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- платня — платня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- платня — (заробітна) зарплатня, зарплата, (урядовця) сов. оклад, (за вислугу) пенсія, (митцям) гонорар, (студентам) стипендія; пор. ПЛАТА. Словник синонімів Караванського
- платня — див. винагорода Словник синонімів Вусика
- платня — [плат(')н’а] -т(‘)н'і, ор. -тнейу Орфоепічний словник української мови
- платня — -і, ж. Плата за роботу, службу; заробітна плата. || Те, що зароблене; заробіток. || Взагалі будь-яка грошова винагорода. Великий тлумачний словник сучасної мови
- платня — Платня́, -ні́, -не́ю; -тні, -тень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- платня — Винагорода за роботу; п. мінімальна — юридично встановлений найнижчий припустимий рівень грошової винагороди за працю упродовж певного часу;... Універсальний словник-енциклопедія
- платня — ПЛА́ТА (розрахунок за виконану працю, за щось придбане, використане і т. ін.), РОЗПЛА́ТА, ПЛАТІ́Ж, ВИНАГОРО́ДА, ЦІНА́, ЗАПЛА́ТА розм., УТРИ́МАННЯ заст., ЖА́ЛУВАННЯ заст., МЗДА заст. Словник синонімів української мови
- платня — ПЛАТНЯ́, і́, ж. Плата за роботу, службу; заробітна плата. У нас [у Миргороді] від 1 січня буде нова посада земського лікаря, платня 1200 р. на рік (Сам. Словник української мови в 11 томах