платня

ПЛА́ТА (розрахунок за виконану працю, за щось придбане, використане і т. ін.), РОЗПЛА́ТА, ПЛАТІ́Ж, ВИНАГОРО́ДА, ЦІНА́, ЗАПЛА́ТА розм., УТРИ́МАННЯ заст., ЖА́ЛУВАННЯ заст., МЗДА заст.; ДОПЛА́ТА, ПРИПЛА́ТА (додаткова); ОПЛА́ТА (грошова); ЗАРПЛА́ТА, ПЛАТНЯ, ЗАРПЛАТНЯ́ розм., ПОЛУ́ЧКА розм. (заробітна); ПОДЕ́НЩИНА, ПОДЕ́ННЕ (ПОДЕ́ННА) у знач. ім., розм. (поденна). Усе так само ходила удова на панщину, та усе менша їй плата була (Марко Вовчок); (Другий левіт:) Майстрам громадським саме йде розплата за їх роботу при царських палатах (Леся Українка); — Приходь увечері. Мішок порожній захопи з собою. Перший платіж, два пуди, дам (А. Головко); Пунктуально о шостій годині прибули складачі, що за окрему винагороду зобов'язались до ранішньої роботи (І. Франко); А ціни і не сказав (хазяїн), по чому платитиме Трохимові, чи у день, чи потиженно (Г. Квітка-Основ'яненко); (Степан:) Я вам ніколи нічого злого не вчинив, окрім того, що наробився вам, як віл, без найменшої заплати!.. (М. Кропивницький); — Утримання їм (жовнірам) два роки не сплачено (З. Тулуб); По всій Московщині в ті роки платили жалування царевим слугам тільки міддю (О. Ільченко); Барабан, флейта та скрипка — весільний ансамбль — знаходився в кожному містечку за невелику мзду (Ю. Смолич); — Де ж тепер візьмеш цілих п'ятдесят копійок за день? Це в самій Таврії не завжди косарі мають таку оплату (М. Стельмах); Маркові визначили зарплату, харчі і спецодяг (М. Трублаїні); Тяжко було йому жити на сімнадцять карбованців платні (С. Васильченко); А з заводу ти наче летів, Щоб порадувать друзів, рідню, Й непомітно до серця тулив Свою першу в житті зарплатню! (В. Бичко); Проміння сонця гріло тучку, хитались віти золоті, коли він матері получку приніс уперше у житті (В. Сосюра). — Пор. заробі́ток.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. платня — платня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. платня — (заробітна) зарплатня, зарплата, (урядовця) сов. оклад, (за вислугу) пенсія, (митцям) гонорар, (студентам) стипендія; пор. ПЛАТА. Словник синонімів Караванського
  3. платня — див. винагорода Словник синонімів Вусика
  4. платня — [плат(')н’а] -т(‘)н'і, ор. -тнейу Орфоепічний словник української мови
  5. платня — -і, ж. Плата за роботу, службу; заробітна плата. || Те, що зароблене; заробіток. || Взагалі будь-яка грошова винагорода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. платня — Платня́, -ні́, -не́ю; -тні, -тень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. платня — ПЛАТНЯ́, і́, ж. Плата за роботу, службу. У нас [у Миргороді] від 1 січня буде нова посада земського лікаря, платня 1200 р. на рік (В. Словник української мови у 20 томах
  8. платня — Винагорода за роботу; п. мінімальна — юридично встановлений найнижчий припустимий рівень грошової винагороди за працю упродовж певного часу;... Універсальний словник-енциклопедія
  9. платня — ПЛАТНЯ́, і́, ж. Плата за роботу, службу; заробітна плата. У нас [у Миргороді] від 1 січня буде нова посада земського лікаря, платня 1200 р. на рік (Сам. Словник української мови в 11 томах