1. Словник української мови у 20 томах

плафон

ПЛАФО́Н, а, ч.

1. Стеля, оздоблена живописом, ліпленням або мозаїкою, а також стеля взагалі.

Автори проекту .. прийняли правильне рішення – збільшити зорову висоту залу з допомогою відповідного розпису плафона (з наук. літ.);

// Живопис, ліплення або мозаїка, якими оздоблено стелю.

Мав плафон відобразити славу, трударів Дніпра апофеоз (М. Шеремет).

2. Абажур у формі півкулі, зрізаного конуса і т. ін. для ламп.

Під стелею – красива люстра з матовими плафонами (Д. Ткач);

// Електрична лампа разом з таким абажуром.

Кабіна вантажного або кузов легкового автомобіля освітлюються плафонами. Плафон складається з корпуса, патрона з лампочкою, ободка і матового скла (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плафон — плафо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. плафон — -а, ч. 1》 Стеля, оздоблена живописом, ліпленням або мозаїкою, а також стеля взагалі. || Живопис, ліплення або мозаїка, якими оздоблено стелю. 2》 Скляний або пластиковий абажур у формі півкулі, зрізаного конуса і т. ін. для ламп. || Електрична лампа разом із таким абажуром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плафон — плафо́н (від франц. plafond – стеля) 1. Твір монументально-декоративного мистецтва, що прикрашає перекриття приміщення. 2. Електричний світильник у формі півкулі, укріплений на стелі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. плафон — ЛА́МПА (прилад для освітлення), ЛАМПА́ДА заст., поет., ПО́СВІТ діал.; СВІТИ́ЛЬНИК (великий); ЛІХТА́Р (освітлювальний прилад, у якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо); ШАХТА́РКА (шахтарський ліхтар); ПЛАФО́Н (електричний з абажуром). Словник синонімів української мови
  5. плафон — ПЛАФО́Н, а, ч. 1. Стеля, оздоблена живописом, ліпленням або мозаїкою, а також стеля взагалі. Автори проекту.. прийняли правильне рішення — збільшити зорову висоту залу з допомогою відповідного розпису плафона (Архіт. і буд. Словник української мови в 11 томах
  6. плафон — (фр. — стеля) 1. Площинне поле декоративно обробленої стелі, яке часто прикрашено розписом або нарядним ліпленням (порівн. дзеркало1, 2, софіт1). Мало місце ще у стародавні часи в Єгипті, Греції, згодом... Архітектура і монументальне мистецтво