плафон

ЛА́МПА (прилад для освітлення), ЛАМПА́ДА заст., поет., ПО́СВІТ діал.; СВІТИ́ЛЬНИК (великий); ЛІХТА́Р (освітлювальний прилад, у якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо); ШАХТА́РКА (шахтарський ліхтар); ПЛАФО́Н (електричний з абажуром). Роман засвічував лампу і йшов до своєї кімнати (І. Нечуй-Левицький); Евтім чіпляє ліру на великий канделябр, знявши з канделябра велику лампаду (Леся Українка); Поспішали Піші ловчії з хортами. Тут же з посвітами джури (Леся Українка); Скрізь горіли світильники (С. Скляренко); На дерев'яному стовпі гасовий ліхтар з закопченим склом (А. Шиян); Чистила я татову лампочку-шахтарку. Чистила старанно. Що аж стало жарко (Г. Бойко); Був пізній вечір, і матові плафони заливали світлом довгі доріжки, простелені на блискучому паркеті (В. Собко).

СТЕ́ЛЯ (в приміщенні) ; ПОВА́ЛА діал.; ПЛАФО́Н (перев. оздоблена живописом, ліпленням, мозаїкою тощо).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

плафон — плафо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
плафон — -а, ч. 1》 Стеля, оздоблена живописом, ліпленням або мозаїкою, а також стеля взагалі. || Живопис, ліплення або мозаїка, якими оздоблено стелю. 2》 Скляний або пластиковий абажур у формі півкулі, зрізаного конуса і т. ін. для ламп. || Електрична лампа разом із таким абажуром. Великий тлумачний словник сучасної мови
плафон — ПЛАФО́Н, а, ч. 1. Стеля, оздоблена живописом, ліпленням або мозаїкою, а також стеля взагалі. Автори проекту .. прийняли правильне рішення – збільшити зорову висоту залу з допомогою відповідного розпису плафона (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
плафон — плафо́н (від франц. plafond – стеля) 1. Твір монументально-декоративного мистецтва, що прикрашає перекриття приміщення. 2. Електричний світильник у формі півкулі, укріплений на стелі. Словник іншомовних слів Мельничука
плафон — ПЛАФО́Н, а, ч. 1. Стеля, оздоблена живописом, ліпленням або мозаїкою, а також стеля взагалі. Автори проекту.. прийняли правильне рішення — збільшити зорову висоту залу з допомогою відповідного розпису плафона (Архіт. і буд. Словник української мови в 11 томах
плафон — (фр. — стеля) 1. Площинне поле декоративно обробленої стелі, яке часто прикрашено розписом або нарядним ліпленням (порівн. дзеркало1, 2, софіт1). Мало місце ще у стародавні часи в Єгипті, Греції, згодом... Архітектура і монументальне мистецтво