1. Словник української мови у 20 томах

плачниця

ПЛА́ЧНИЦЯ, і, ж., заст., рідко.

Плакальниця.

Недалеко походу предивний танець тіні і голосіння двох плачниць (О. Кобилянська);

У головах над труною схилилась Легейдиха, перша на всю слободу плачниця, і тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плачниця — пла́чниця іменник жіночого роду, істота плакальниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. плачниця — -і, ж., заст., рідко. Плакальниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плачниця — ГОЛОСІ́ЛЬНИЦЯ заст. (жінка, яка голосить над небіжчиком), ТУЖІ́ЛЬНИЦЯ заст., ЖАЛІБНИ́ЦЯ заст., ПЛА́КАЛЬНИЦЯ заст., ПЛА́ЧНИЦЯ заст., ПЛА́ЧКА діал. Караїмка схопилася за своє синьо-чорне волосся і завила, як голосільниця на похороні (З. Словник синонімів української мови
  4. плачниця — ПЛА́ЧНИЦЯ, і, ж., заст., рідко. Плакальниця. Недалеко походу предивний танець тіні і голосіння двох плачниць (Коб., II, 1956, 219); У головах над труною схилилась Легейдиха, перша на всю слободу плачниця, і тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу (Головко, II,1957, 319). Словник української мови в 11 томах