плачниця
ПЛА́ЧНИЦЯ, і, ж., заст., рідко. Плакальниця.
Недалеко походу предивний танець тіні і голосіння двох плачниць (Коб., II, 1956, 219);
У головах над труною схилилась Легейдиха, перша на всю слободу плачниця, і тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу (Головко, II,1957, 319).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плачниця — пла́чниця іменник жіночого роду, істота плакальниця рідко Орфографічний словник української мови
- плачниця — -і, ж., заст., рідко. Плакальниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плачниця — ПЛА́ЧНИЦЯ, і, ж., заст., рідко. Плакальниця. Недалеко походу предивний танець тіні і голосіння двох плачниць (О. Кобилянська); У головах над труною схилилась Легейдиха, перша на всю слободу плачниця, і тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- плачниця — ГОЛОСІ́ЛЬНИЦЯ заст. (жінка, яка голосить над небіжчиком), ТУЖІ́ЛЬНИЦЯ заст., ЖАЛІБНИ́ЦЯ заст., ПЛА́КАЛЬНИЦЯ заст., ПЛА́ЧНИЦЯ заст., ПЛА́ЧКА діал. Караїмка схопилася за своє синьо-чорне волосся і завила, як голосільниця на похороні (З. Словник синонімів української мови