плекання
ПЛЕКА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. плека́ти.
Не був [Іван] жадний багатства – не на те гуцул жиє на світі – саме плекання маржинки сповняло радістю серце (М. Коцюбинський);
Велике наше сьогодні вимагає від нас повсякденного плекання та вирощування молоді поетичної (П. Тичина);
Терезка змінила пелюшки і взялася годувати дитину. Плекання сина приносило їй особливу радість (М. Томчаній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плекання — плека́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- плекання — -я, с. Дія за знач. плекати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плекання — Плека́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плекання — ПЛЕКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. плека́ти. Не був [Іван] жадний багатства — не на те гуцул жиє на світі — саме плекання маржинки сповняло радістю серце (Коцюб. Словник української мови в 11 томах