1. Словник української мови у 20 томах

плекати

ПЛЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що.

1. З любов'ю вирощувати, виховувати кого-, що-небудь; викохувати.

О. Нестор пірнув з головою в те море буденних клопотів та заходів: орав і сіяв, плекав худобу (І. Франко);

– Ростив [дочку], плекав, все в неї вкладав... І ось тепер – так посиротила... Куди готував, а де опинилась! (О. Гончар);

// Дбайливим доглядом, піклуванням добиватися найкращого стану, вигляду.

Недурно плекав Настю дорогою Сафар, недурно врятував від хана й Ширинського бея (З. Тулуб);

Підправив [Макар] акуратно підрізані бакенбарди, які старанно плекав (С. Добровольський);

* Образно. Як парость виноградної лози, Плекайте мову (М. Рильський).

2. перен. З любов'ю зберігати в пам'яті, серці що-небудь, пристрасно мріяти про здійснення чогось.

Дурно Маланка збирала насіння, дурно плекала надії (М. Коцюбинський);

Його образ, який я плекала в серці, ніби здобув до своєї краси ще й прекрасну раму (Ірина Вільде);

Білогруд в душі був мрійником .. і все найкраще, найдорожче, що плекав у серці, зв'язав з своїм єдиним сином Андрієм (Ю. Бедзик).

3. діал. Годувати груддю.

Проциха плекала дитину .. грудьми та й приповідала (Л. Мартович).

(1) Плека́ти наді́ю – сподіватися, вірити у можливість чого-небудь.

Одарка все ще плекала надію, що її Данилко буде не такий, як інші діти (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плекати — плека́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. плекати — Викохувати, кохати, вирощувати, ростити, виховувати, культивувати, зст. леліяти; (дитину) пестити, пестувати; (надії) живити, гріти, снувати, пестити в серці, тішитися <�тішити себе> чим. Словник синонімів Караванського
  3. плекати — див. пестити Словник синонімів Вусика
  4. плекати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 З любов'ю вирощувати, виховувати кого-, що-небудь; викохувати. || Дбайливим доглядом, піклуванням добиватися найкращого стану, вигляду. 2》 перен. З любов'ю зберігати в пам'яті, серці що-небудь, пристрасно мріяти про здійснення чогось. 3》 діал. Годувати груддю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плекати — Плека́ти, -ка́ю, -ка́єш, -ка́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. плекати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
  7. плекати — ПЛЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. З любов’ю вирощувати, виховувати кого-, що-небудь; викохувати. О. Нестор пірнув з головою в те море буденних клопотів та заходів: орав і сіяв, плекав худобу (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. плекати — Плека́ти, -ка́ю, -єш гл. 1) Холить, нѣжить, культивировать. Ой косо, косо, жаль мі тя: не рік я тебе плекала. Гол. II. 634. 2) Кормить грудью. Угор. Словник української мови Грінченка