1. Словник української мови у 20 томах

плескатий

ПЛЕСКА́ТИЙ, рідше ПЛИСКА́ТИЙ, а, е.

1. Який не має глибин і підвищень; з рівною поверхнею.

На середині узвозу .. вони могли бачити позаду всю перейдену путь – ущелину в тонкому пасмі гір, плескату пустелю з дюнами й скелями (Ю. Смолич);

// Який не має помітного схилу (про берег, дах і т. ін.); пологий.

Її [річки] плескаті, шумні береги Шуршали, вкрившись голубою рінню (М. Бажан).

2. Стиснутий з боків або приплюснутий зверху; сплющений.

Здавалося, що тут .. мирні рибалки спокійно ловлять плескату камбалу (О. Донченко);

Плескатий хліб;

// Позбавлений звичайних округлостей, опуклостей (про обличчя, лоб і т. ін.).

3. Який має невелику товщину або висоту і рівну поверхню.

Перебираючи залізяччя, вийняв [Іван] плескатий шевський ніж, обтягнений ременем замість колодочки (М. Стельмах);

Часом серед крижин плескатих, які на кілька сантиметрів витикалися над водою, траплялися .. цілі крижані скелі (М. Трублаїні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плескатий — плескатий (9) (про обличчя) — широкий [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. плескатий — плеска́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. плескатий — див. ПЛАСКИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. плескатий — рідше плискатий, -а, -е. 1》 Який не має глибин і підвищень; з рівною поверхнею. || Який не має помітного схилу (про берег, дах і т. ін.); пологий. 2》 Стиснутий з боків або приплюснутий зверху; сплющений. Плескатий хліб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плескатий — Плеска́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. плескатий — плеска́тий плаский (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. плескатий — ПЛО́СКИЙ (про тіло, обличчя — позбавлений звичайних округлостей, опуклостей), ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ (ПЛИСКА́ТИЙ), ПЛАСКУВА́ТИЙ, ПЛЕСКУВА́ТИЙ (ПЛИСКУВА́ТИЙ), ПЛЕСКОВА́ТИЙ (ПЛИСКОВА́ТИЙ), ПРИПЛЕ́СКАНИЙ, РОЗПЛЕ́СКАНИЙ (перев. про ніс); РІ́ВНИЙ (про лоб). Словник синонімів української мови
  8. плескатий — ПЛЕСКА́ТИЙ, рідше ПЛИСКА́ТИЙ, а, е. 1. Який не має глибин і підвищень; з рівною поверхнею. На середині узвозу.. вони могли бачити позаду всю перейдену путь — ущелину в тонкому пасмі гір, плескату пустелю з дюнами й скелями (Смолич, Прекр. катастр. Словник української мови в 11 томах
  9. плескатий — Плескатий, -а, -е Плоскій, приплюснутый. Вас. 148. Такий плескатий, як от корж. Ком. І. 29. Словник української мови Грінченка