плече

ПЛЕЧЕ́, а́, с.

1. Частина тулуба від шиї до руки.

Як добре плече, так і тупиця січе (Номис);

Пішов Дідок у ліс по дрова; Не забарився в'язку нарубать, Та як її на плечі взять: Осика – не полова! (Л. Глібов);

Ти на плече мені схилила свою голівку золоту (В. Сосюра);

Вузький у плечах;

Широкий у плечах;

// Частина одягу, що прикриває тулуб від шиї до руки.

Поли крає, а плечі латає (Номис);

На їй [ній] сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах (Леся Українка);

Пригадую .. сюртук великопанський, Розірваний з плеча і до плеча (М. Рильський).

2. Верхня частина руки (або передньої кінцівки тварини) до ліктьового суглоба.

Насамперед у них [дітей] розвиваються великі м'язи, наприклад м'язи плеча (з навч. літ.);

Задня нога [жаби] складається із стегна, гомілки й ступні, яка закінчується п'ятьма пальцями, а передня – з плеча, передпліччя й кисті з чотирма пальцями (з навч. літ.).

3. Частина предмета, розташована під кутом до основної частини.

Поїзд .. привітав веселим гудком паровоза підняте плече семафора (Н. Рибак).

4. Частина важеля від точки опори до точки прикладання сили.

Якщо терези зроблені правильно, то праве плече коромисла .. має дорівнювати лівому плечу (з навч. літ.).

5. спец. Ділянка колії (дороги), яка обслуговується приписаними до неї машинами, паровозами і т. ін.

Замість двох дільниць, на тяговому плечі Козятин – Миронівка лишилась одна (з газ.).

6. Частина сокири.

7. спец. Верхня частина опуклості горщика.

Скіфські горщики зберігають тюльпановидну форму, на плечах мають карбований валик (з наук. літ.).

Зво́дити (здвига́ти) / звести́ (здвигну́ти) плечи́ма див. зво́дити;

(1) Межи́ пле́чі [уда́рити (штовхну́ти, пхну́ти, стусону́ти і т. ін.)] кого – (ударити, штовхнути, пхнути, стусонути тощо кого-небудь) по спині, у спину.

Цар підходить До найстаршого... та в пику Його як затопить! .. Облизався неборака; Та меншого в пузо – Аж загуло! .. а той собі Ще меншого туза Межи плечі (Т. Шевченко);

Тимко вивів стару надвір, штовхнув межи плечі (Григорій Тютюнник);

Підпира́ти / підпе́рти плечи́ма див. підпира́ти;

(2) Під плече́ [взя́ти (покла́сти і т. ін.)]; Під плече́м [нести́ і т. ін. / покла́сти і т. ін.] – під пахву (взяти, покласти тощо); під пахвою (нести, покласти тощо).

Зібралися старости, як довг [обов'язок] велить, узяли хліб святий під плече, .. пішли до Хіврі (Г. Квітка-Основ'яненко);

(3) Плечи́ма до кого [оберта́тися (сиді́ти, стоя́ти і т. ін.)] кого, чого – спиною до кого-небудь (обертатися, сидіти, стояти тощо).

[Жінка:] Римлянка я і крові не боюся. (Обертається до нього плечима) (Леся Українка);

Цілі години сидить так – плечима до степу, очима до моря, – виглядає сина (О. Гончар);

(4) Плечи́ма сте́лю підпира́є хто – дуже високий хто-небудь.

Найкращий парубок Микита Стоїть на лаві в сірій свиті .. Плечима стелю підпирає (Т. Шевченко);

Розво́дити / розвести́ пле́чі див. розво́дити;

Роздава́тися / розда́тися в пле́ча́х див. роздава́тися²;

(5) Спа́дисті пле́чі – похилі плечі.

У Дмитрові все подобалося Полі: і постать з трохи спадистими, дужими плечима, які, здавалося, могли витримати хоч який тягар, й руки, що звикли до роботи (П. Автомонов);

Стиска́ти (сти́скувати) / сти́снути плечи́ма див. стиска́ти;

Схиля́ти / схили́ти го́лову на гру́ди (на плече́) див. схиля́ти;

Узя́ти на ру́ки (пле́чі, колі́на) див. узя́ти.

◇ [Аж] мура́шки (кома́шки) бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли, пішли́ і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма, за спи́ною, по́за спи́ною і т. ін.) див. мура́шки;

Арши́н у пле́ча́х див. арши́н;

Бере́ з-за плече́й див. бра́ти;

Бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс) див. бра́ти;

Бра́ти / взя́ти (прийня́ти) на [свої́] пле́чі див. бра́ти;

Бра́ти (рідко прийма́ти) / взя́ти (рідко прийня́ти) на се́бе (на свої́ пле́чі) [весь] тяга́р див. бра́ти;

Вбира́ти (втя́гувати, всува́ти і т. ін.) / ввібра́ти (втягти́, втягну́ти, всу́нути і т. ін.) го́лову в пле́чі див. вбира́ти¹;

Ви́везти (ви́тягти, ви́нести, понести́) / виво́зити (витяга́ти, вино́сити, нести́) на свої́х пле́ча́х (на собі́) див. виво́зити;

Виїжджа́ти / ви́їхати на чужі́й спи́ні (на пле́ча́х чиїх, кого), див. виїжджа́ти;

Випро́стувати (розправля́ти) / ви́простати (розпра́вити) пле́чі див. випро́стувати;

Ви́пхати в пле́чі (в поти́лицю) див. випиха́ти;

Відси́джуватися / відси́дітися за спи́ною (за спи́нами, за плечи́ма) див. відси́джуватися;

Відчува́ти (чу́ти) плече́ (лі́коть) див. відчува́ти;

Голова́ злеті́ла (впа́ла, покоти́лася і т. ін.) [з плече́й (з плеч, з пліч)] див. голова́;

Голова́ на пле́ча́х (на в'я́зах) див. голова́;

Голова́ ці́ла (на пле́ча́х) див. голова́;

Грі́ти / погрі́ти [лома́кою, ки́єм і т. ін.] спи́ну (пле́чі, ре́бра і т. ін.) див. грі́ти;

Закри́тися [й] плечи́ма й очи́ма див. закрива́тися;

(6) За плечи́ма, зі. сл. бути, мати і т. ін:

а) бути (мати) у минулому.

За плечима в нього були бої на Халхін-Голі (В. Кучер);

Маючи за плечима кілька десятків років наукової роботи, я продовжую вчитися й тепер (з наук. літ.);

б) мати щось з минулого (набуте, пережите, прожите і т. ін.).

– Ви агроном, за вашими плечима великий досвід (П. Оровецький);

(7) За плечи́ма:

а) (у кого, за чиїми і без дод.) у доробку, маючи досвід.

У літературу [А. І. Шиян] прийшов не з порожніми руками. За плечима у юнака уже був чималий життєвий і трудовий досвід (В. Козаченко);

У більшості монтажників досвіду і вміння вистачає. За їхніми плечима вже не одна .. електростанція (з газ.);

// у минулому.

Всі знали, що за його [парторга] плечима довгі роки царської каторги, рани громадянської війни (В. Собко);

Хоч сивина й припорошила скроні. Хоч за плечима вже півсотні літ, – Ми й досі комсомольці! Не холоне Вогонь сердець. Душі не в'яне цвіт (І. Нехода);

б) зовсім близько, поруч.

Смерть за плечима, а біді весілля (прислів'я);

Закручено руки в ремені, і ноги в колодки забиті, Червона китайка прим'ята, біда за плечима стоїть (А. Малишко);

(8) За плечи́ма, зі. сл. бути, стояти і т. ін:

а) бути (стояти) позаду, ззаду.

Вона озирнулась на його з усміхом, та як глянула – впустила й шитво з рук – такий він стояв у неї за плечима, як з того світу (Марко Вовчок);

Він полишив у себе за плечима Європу, яка ще лежала в руїнах (П. Загребельний);

б) бути (стояти) зовсім близько (в часі або просторі).

Повітря таке прозоре, що Демерджі здається от-от за плечима (М. Коцюбинський);

Закручено руки в ремені, і ноги в колодки забиті, Червона китайка прим'ята, біда за плечима стоїть (А. Малишко);

За плечи́ма (за спи́ною) не носи́ти див. носи́ти;

(9) За плечи́ма та за очи́ма – далеко позаду.

– Тільки що була Вербівка, а тут уже Grьnerberg! .. Еге ж, маєте собі так! Вербівка давно зосталася за плечима та за очима (Олена Пчілка);

Звали́тися / зва́люватися на го́лову (на ру́ки, на пле́чі) див. зва́люватися¹;

Зва́лювати / звали́ти на пле́чі див. зва́лювати;

Зва́лювати / звали́ти на свої́ пле́чі див. зва́лювати;

[З] (до́брий) са́жень у пле́ча́х див. са́жень;

(10) З-за плеча́ (плече́й) [уда́рити (розмахну́тися і т. ін.)] – сильним, різким рухом зверху вниз (ударити, розмахнутися тощо); навідліг.

Зайшов він од полу та з-за плечей як ударив її по голівці сокирою (Марко Вовчок);

– Гех, – хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча (О. Гончар);

(11) З плеча́:

а) (зі сл. вдаря́ти, би́ти і т. ін.) уклавши всю силу, з розмаху; навідліг.

Замахнувши з плеча, пустила [дівчина склянку] дзвінко в голову сержанта (С. Тудор);

Це – ми, колишня дітвора, .. рубали ворога з плеча по завойованих містах... (В. Сосюра);

б) (зі сл. говори́ти, вирі́шувати і т. ін.) не подумавши, відразу.

– Як ти все швидко і з плеча вирішуєш, – поморщився Дончак (М. Стельмах);

– Дуже ви нестримана людина. Усе з плеча, усе з плеча (Ю. Мушкетик);

(12) З чужо́го плеча́ – невідповідний за розміром або вже ношений ким-небудь іншим (про одяг).

Похиливши голову, брат ішов мені назустріч. На ньому був одяг з чужого плеча (з усн. мови);

Ки́дати / ки́нути слова́ [че́рез плече́] див. ки́дати;

Лежа́ти на пле́ча́х див. лежа́ти;

(13) Лі́ве (пра́ве) плече́ впере́д – команда для повороту праворуч.

Воронцов скомандував ліве плече вперед і строєм повів хлопців до кам'яного басейну (О. Гончар);

Праве плече вперед! Їх гнав рядовий дивізії СС – Бертольд Шірах (Б. Харчук);

Ляга́ти / лягти́ [важки́м (непоси́льним, усі́м і т. ін.)] тягаре́м на пле́чі див. ляга́ти;

Ляга́ти / лягти́ на пле́чі див. ляга́ти;

Ма́ти [до́бру] го́лову на [пле́ча́х (на в'я́зах, рідко на ка́рку і т. ін.)] див. ма́ти²;

Ма́ти за плечи́ма (за спи́ною) див. ма́ти²;

(14) Ма́ти кебе́ту на пле́ча́х (д) див. ма́ти²; Ма́ти пле́чі див. ма́ти²;

Ма́ти поро́жню макі́тру на пле́ча́х див. ма́ти²;

Моро́з іде́ (хо́дить, бі́гає, прохо́дить, пробігає́ і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) за (по́за) спи́ною (по спи́ні, за плечи́ма, по́за шкі́рою, по́за шку́рою і т. ін.) див. моро́з;

Моро́з із-за (з-за) плече́й бере́ див. моро́з;

Моро́з ухопи́в за пле́чі див. моро́з;

Моро́з хапа́є / вхопи́в за пле́чі див. моро́з;

Моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до [са́мих] кісто́к, за пле́чі і т. ін.) див. моро́з;

(15) На пле́ча́х чиїх, у кого, зі сл. лежа́ти, бу́ти і т. ін.:

а) на чиїй-небудь відповідальності.

На його [Кузьміна] плечах лежало забезпечення безквартирних житлом (Ю. Збанацький);

У чоловіка стільки клопоту, весь район на його плечах, жнива на носі, а вона надумалась (М. Олійник);

б) (зі сл. увійти́, вступи́ти і т. ін.) безпосередньо за ким-небудь (тим, хто відступає).

Пам'ятайте, що треба, що б там не було, на плечах противника ввійти в Крим (О. Гончар);

Німці біжать з усіх сил.. Добре було б на їхніх плечах ускочити в ті окопи, що за старим бліндажем, і знову закріпитися в них (Н. Тихий);

(16) На плече́! – команда підняти гвинтівку і покласти її на плече; Не підхо́дити під плече́ див. підхо́дити;

Нести́ [весь] тяга́р на свої́х пле́ча́х (на собі́) див. нести́;

Нести́ тяга́р на свої́х пле́чах (на собі́) див. нести́;

Низа́ти плечи́ма див. низа́ти;

(17) Ні з плече́й, ні з оче́й – зовні непривабливий, непоказний (про людину).

Хоч хлопець і був ні з плечей, ні з очей, але всі його любили за лагідну вдачу (з усн. мови);

Ні пе́ред очи́ма, ні за плечи́ма див. о́ко¹;

Но́ги на пле́чі див. нога́;

Переклада́ти / перекла́сти на чужі́ (на чиї́сь) пле́чі (ру́ки) див. переклада́ти;

Підпира́ти [плечи́ма (голово́ю)] сте́лю див. підпира́ти;

Підпира́ти [спи́ною (плечи́ма)] сті́ни (стовпи́, одві́рок і т. ін.) див. підпира́ти;

Підставля́ти / підста́вити плече́ див. підставля́ти;

Підхо́дити / підійти́ під плече́ див. підхо́дити;

(18) Плече́ в плече́ (до плеча́, з плече́м):

а) поруч, близько, впритул один до одного.

Романов сидів [на санях] зліва, плече в плече з Дмитром Івановичем (О. Сизоненко);

Вони [Качалов і Саксаганський] йдуть повільно, плече до плеча (Ю. Мартич);

Всі збились укупу, ходили одно біля одного, плече з плечем, а проте кожний вишукував товариша по своєму пір'ю (Панас Мирний);

б) дружно, одностайно, в тісному єднанні.

За правду [доведеться] твердо стати Хлоп в хлопа і плече в плече (І. Франко);

в) (тільки плече́ в плече́) однакові (перев. за певними позитивними якостями, ознаками і т. ін.).

Зібралися хлопці: лице у лице, плече у плече, дужі, відважні та гарні (Дніпрова Чайка);

– Боже мій! А парубки плече в плече, засмаглі, кароокі! (із журн.);

(19) Плече́м до плеча́ (повз плече́):

а) поруч, впритул один до одного.

Ми просувалися плечем до плеча (М. Коцюбинський);

Сомкова старшина бачить, що лихо, скупилась тісно, плечем повз плече, да назад до намету (П. Куліш);

б) дружно, одностайно, в тісному єднанні.

Україна почула слова, Щоб стали народи плечем до плеча (М. Рильський);

Плече́ підставля́ти див. підставля́ти;

(20) Плече́ у плече́ – те саме, що Оди́н в оди́н (див. оди́н).

Зібралися хлопці: лице у лице, плече у плече, дужі, відважні та гарні (Дніпрова Чайка);

Поверну́тися / рідко поверта́тися спи́ною (спи́нами, плечи́ма і т. ін.) див. поверта́тися¹;

Покла́сти на пле́чі див. покла́сти¹;

Помі́рятися / мі́рятися з плече́м див. помі́рятися;

По пле́чах полі́зла мурашня́ див. мурашня́;

(21) По пле́ча́х так і си́пле моро́зом (д) див. обсипа́ти;

(22) Порівня́ти плеча́ (д) див. помі́рятися;

Порівня́ти плеча́ див. порі́внювати¹;

Почеса́ти спи́ну (ре́бра, пле́чі і т. ін.) див. почеса́ти;

(23) Пра́ве плече́ впере́д – команда для повороту ліворуч.

Праве плече вперед! Їх гнав рядовий дивізії СС – Бертольд Шірах (Б. Харчук);

(24) Розправля́ються / розпра́вляться пле́чі у кого і без дод. – хто-небудь почуває себе впевнено, діє сміливо, рішуче.

Розправляються плечі, в грудях росте високе почуття гордості (Д. Ткач);

Розпрямля́ти (розпря́млювати) / розпря́ми́ти пле́чі див. розпрямля́ти;

Руба́ти / рубону́ти з плеча́ див. руба́ти;

Ру́ки (рідко пле́чі) підклада́ти / підкла́сти див. підклада́ти;

Своя́ голова́ на пле́ча́х (на в'я́зах) див. голова́;

Сиді́ти (бу́ти) на ши́ї (на пле́ча́х) див. сиді́ти;

Сіда́ти / сі́сти на ши́ю (на пле́чі) див. сіда́ти;

Скида́ти / ски́нути з плече́й див. скида́ти;

Скида́ти / ски́нути з плече́й (з груде́й, з душі́, з се́рця) тяга́р див. скида́ти;

Скида́ти / ски́нути тяга́р з плече́й див. скида́ти;

Скида́ти / ски́нути ярмо́ (пу́та) [з се́бе (з ши́ї, з пліч)] див. скида́ти;

Смерть [з косо́ю] за плечи́ма <�Смерть трясе́ / потрясла́ косо́ю> див. смерть;

Спира́тися / спе́ртися на плече́ див. спира́тися;

Ста́рість ляга́є на пле́чі див. ляга́ти;

Трима́ти на [свої́х] плеча́х див. трима́ти;

(25) Уве́сь тяга́р лежи́ть на пле́ча́х (д) див. тяга́р;

[Уве́сь] тяга́р ляга́є / ліг на пле́чі див. тяга́р;

Узя́ти но́ги на пле́чі див. узя́ти;

Чу́ти (відчува́ти) / відчу́ти кри́ла за плечи́ма див. чу́ти;

Широ́кий у пле́ча́х див. широ́кий;

Язи́к по́за ву́хами (по́за вуши́ма, че́рез плече́) теліпа́ється (мота́ється) див. язи́к;

[Як (мов, ні́би і т. ін.)] лихома́нка стрепену́ла (взяла́) див. лихома́нка;

Як (мов, ні́би і т. ін.) пря́мо (про́сто) гора́ з плече́й (з пліч) звали́лася (спа́ла, впа́ла, зсу́нулася, зійшла́ і т. ін.) / зва́люється (па́дає, зсува́ється, схо́дить і т. ін.) див. гора́;

Як (мов, ні́би і т. ін.) ски́нути (звали́ти) го́ру (тяга́р) з плече́й див. скида́ти;

[Як (мов, ні́би і т. ін.)] тяга́р упа́в (звали́вся) / па́дає (зва́люється) з плече́й див. тяга́р.