плохута
ПЛОХУ́ТА, и, ж., діал.
Несмілива людина.
– Плохута він у нас, а тут міські все такі бистрі – і пари йому між ними немає (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плохута — див. бідний; слабодухий Словник синонімів Вусика
- плохута — -и, ч. і ж., діал. Несміла людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плохута — ПЛОХУ́ТА, и, ж., діал. Несміла людина. — Плохута він у нас, а тут міські все такі бистрі — і пари йому між ними немає (Мирний, IV, 1955, 37). Словник української мови в 11 томах