1. Словник української мови у 20 томах

плутаник

ПЛУ́ТАНИК, а, ч., розм.

Той, хто погано розбирається в чому-небудь, плутає себе й інших.

Він тепер обізвав П'ятакова софістом, фразером, неймовірним плутаником з кашею в голові (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плутаник — плу́таник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. плутаник — -а, ч., розм. Той, хто погано розбирається в чому-небудь, плутає себе та інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плутаник — ПЛУ́ТАНИК, а, ч., розм. Той, хто погано розбирається в чому-небудь, плутає себе й інших. Він тепер обізвав П’ятакова софістом, фразером, неймовірним плутаником з кашею в голові, який вже давно відступився від марксизму (Смолич, Мир.., 1958, 317). Словник української мови в 11 томах