1. Орфографічний словник української мови

плутаник

плу́таник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плутаник — -а, ч., розм. Той, хто погано розбирається в чому-небудь, плутає себе та інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. плутаник — ПЛУ́ТАНИК, а, ч., розм. Той, хто погано розбирається в чому-небудь, плутає себе й інших. Він тепер обізвав П'ятакова софістом, фразером, неймовірним плутаником з кашею в голові (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  3. плутаник — ПЛУ́ТАНИК, а, ч., розм. Той, хто погано розбирається в чому-небудь, плутає себе й інших. Він тепер обізвав П’ятакова софістом, фразером, неймовірним плутаником з кашею в голові, який вже давно відступився від марксизму (Смолич, Мир.., 1958, 317). Словник української мови в 11 томах