плутатися

ПЛУ́ТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. Безладно перевиватися, переплітатися; заплутуватися (про нитки, волосся і т. ін.).

Нитка в руках плуталась, затягалась в узли (І. Нечуй-Левицький);

Коріння плуталося дивовижними вузлами (Г. Хоткевич);

// Безладно обплітати собою що-небудь.

На вусах і бороді Йоньки плуталася павутина (Григорій Тютюнник).

2. тільки 3 ос. Розташовуватися, звиваючись; вигинатися.

Улиці були узенькі, плутались то сюди, то туди (П. Куліш);

Повзучі зелені поясники вилися попід ноги, плуталися поміж корінням величезних вивертів (І. Франко);

Сліди [Маланчині] плутаються на всі боки, як сліди п'яної людини (Ю. Яновський).

3. Втрачати свободу рухів, зачіпаючись за що-небудь або заплутуючись у чомусь.

Мелашка йшла стежкою й плуталась між високою смілкою та дзвониками (І. Нечуй-Левицький);

Священик.., плутаючись у рясі, двічі спіткнувшись, вибіг з учительської (О. Донченко);

Тимко плутається в рукавах, халат не зодягається (Григорій Тютюнник);

// Чіпляючись, зачіпаючи, заважати (ходити, рухатися).

Цупкий комиш ламався.., плутався під ногами (М. Коцюбинський);

Степ заріс тирсою і, хоч була вона невисока, проте плуталася в колеса і дуже гальмувала біг (Ю. Смолич).

4. розм. Важко, невпевнено рухатися (про ноги, язик).

Язик його починав плутатись, голова крутилась, все пливло перед очима, перекидалось догори ногами (І. Микитенко).

5. тільки 3 ос. Втрачати ясність, чіткість; ставати безладним, суперечливим (про думки, слова і т. ін.).

Мати скільки раз зачинала розмову, та розмова плуталася, рвалась: то Христя промовчить на матернє [материне] питання, то одкаже не те... (Панас Мирний);

Думки у старого Ярошенка плутаються (О. Маковей);

В його роздратованій уяві плуталися темним, рухливим клубком якісь неясні образи (С. Журахович);

// безос.

Чув [Калинович].., що йому в голові починає плутатися (І. Франко).

6. Помилятися, збиватися.

Онисько плутався, – почне одно, а зведе на друге... Не пристало, видно, при горі радіти (Панас Мирний);

Я починав імпровізувати, плутаючись у подробицях (О. Донченко);

// Висловлюватися плутано, нечітко, незрозуміло.

– А ви, пане добродію, тото, все виїздите з тими вічами, – плутався отець Альойзій (не так-то легко говорити високопарно!), заглядаючи в очі отцю декану (Л. Мартович).

7. розм. Перебувати, ходити де-небудь без діла, без толку; никати, вештатися.

– Чого ми будемо тут плутатись по цьому садку (І. Нечуй-Левицький);

// Ходити сюди-туди поміж ким-, чим-небудь.

Інспектор затесався в гурт і, плутаючись поміж школярами, почав притупувати: Уж я сеяла-сеяла лен (С. Васильченко);

На площах малеча хоробро плуталася поміж машинами і кіньми, тягаючи за собою повні відра, навперебій простягаючи кожному кварту, зачерпнуту від душі – по самі вінця!.. (О. Гончар);

// Взагалі ходити.

– Слаба, слаба стала [Пріська]! Недовго вже, видно, їй тут плутатись (Панас Мирний).

8. розм. Ходити, не знаходячи дороги; блукати.

Вони заблудились і тепер плутаються у плавнях (М. Коцюбинський);

Курбала широким кроком перетяв двір, якийсь час плутався в суточках між дерев'яними будівлями (Олесь Досвітній).

9. розм. Іти, зачіпаючись за що-небудь, спотикаючись.

Вона посередині, а ми – кругом, мов ті каченята, плутаємось по траві (Сл. Б. Грінченка);

// Іти повільно, мляво.

Їхні ноги плутаються по пилюзі (Ю. Яновський).

10. розм. Спілкуватися, мати зв'язок, дружбу з ким-небудь (непідходящим, небажаним).

(1) Плу́татися нога́ми в чому і без дод. – зачіпати ногами що-небудь, зачіпатися ногами за щось.

Він плутався ногами в некошеній густій траві (І. Нечуй-Левицький);

Клоуни з жахом кинулись навтіки, спотикаючись і плутаючись ногами (О. Донченко).

◇ Все переплу́талося (поплу́талося, переверну́лося і т. ін.) / плу́тається (переверта́ється) в голові́ (в думка́х) див. весь¹;

Губи́тися (рідше плу́татися, мета́тися і т. ін.) в здо́га́дках (у до́га́дках, у здо́гадах і т. ін.) див. губи́тися;

(2) Плу́татися (верті́тися) під нога́ми в кого і без дод.:

а) заважати, набридати кому-небудь своєю присутністю, своїми діями.

З насолодою посідали [Іван з Максимом] на призьбі перепочити та щоб не плутатись під ногами в жіноцтва (Ю. Смолич);

б) не спати, бути в русі.

– Вже скоро треті півні заспівають, а ти ще вертишся під ногами. Чи не час би спати без задніх ніг? (М. Стельмах).