плюндрований
ПЛЮНДРО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до плюндрува́ти.
Багато-багато разів він [Подільський край] був плюндрований вогнем і мечем (І. Цюпа);
// плюндро́вано, безос. пред.
Гершко чув, як ломано [ламано] двері, плюндровано засіки (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плюндрований — плюндро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- плюндрований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до плюндрувати. || плюндровано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плюндрований — ПЛЮНДРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до плюндрува́ти. Багато-багато разів він [Подільський край] був плюндрований вогнем і мечем (Цюпа, Україна.., 1960, 243); // плюндро́вано, безос. присудк. сл. Гершко чув, як ломано [ламано] двері, плюндровано засіки (Фр., III, 1950, 43). Словник української мови в 11 томах