1. Словник української мови в 11 томах

плюндрований

ПЛЮНДРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до плюндрува́ти.

Багато-багато разів він [Подільський край] був плюндрований вогнем і мечем (Цюпа, Україна.., 1960, 243);

// плюндро́вано, безос. присудк. сл.

Гершко чув, як ломано [ламано] двері, плюндровано засіки (Фр., III, 1950, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюндрований — плюндро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. плюндрований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до плюндрувати. || плюндровано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плюндрований — ПЛЮНДРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до плюндрува́ти. Багато-багато разів він [Подільський край] був плюндрований вогнем і мечем (І. Цюпа); // плюндро́вано, безос. пред. Гершко чув, як ломано [ламано] двері, плюндровано засіки (І. Франко). Словник української мови у 20 томах