плюскотатися
ПЛЮСКОТА́ТИСЯ, кочу́ся, ко́чешся і ПЛЮСКОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, недок.
Підсил. до плю́скатися.
Стрий літом лагідно плюскочеться о її [скелі] стопи, але восени реве грізно і піниться (І. Франко);
Хвильки плюскотілись біля берега (Ю. Збанацький);
Плюскочуться білі качки в басейні під тінню каштана (М. Рильський);
Кукулик встав, пройшов у ванну.., довго плюскотався під холодним душем (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плюскотатися — плюскота́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- плюскотатися — -кочуся, -кочешся і плюскотітися, -очуся, -отишся, недок. Підсил. до плюскатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плюскотатися — ХЛЮ́ПАТИ (про воду та іншу рідину — рухаючись, утворювати плескіт, хлюпання), ХЛЮ́ПАТИСЯ, ПЛЕСКА́ТИ, ПЛЕСКА́ТИСЯ, ПЛЕСКОТА́ТИ (ПЛЕСКОТІ́ТИ) підсил., ПЛЕСКОТА́ТИСЯ (ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ) підсил., ПЛЮ́СКАТИ, ПЛЮ́СКАТИСЯ, ПЛЮЩА́ТИ, БИ́ТИ підсил., БИ́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
- плюскотатися — ПЛЮСКОТА́ТИСЯ, кочу́ся, ко́чешся і ПЛЮСКОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, недок. Підсил. до плю́скатися. Стрий літом лагідно плюскочеться о її [скелі] стопи, але восени реве грізно і піниться (Фр., II, 1950, 27); Хвильки плюскотілись біля берега (Збан., Мор. Словник української мови в 11 томах