плюскотати

ПЛЮСКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПЛЮСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.

Підсил. до плю́скати.

Пробудилися рибки і плили та плюскотали до рожевого світла (І. Франко);

Вода то зникає, то знов плюскоче під ногами (О. Гончар);

Плюскотіли весла, тихо хлюпотілись хвилі об баркас (Ю. Збанацький);

Він прийшов з заводу, як завжди, довго плюскотів у ванній водою (П. Загребельний);

Уляна гуркала чавунами, плюскотіла водою (Григорій Тютюнник);

// безос.

Обідали [діти]. Здавалося, парив дощ: шуміло, плюскотіло, тріщали кістки, торохтіли миски (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюскотати — плюскота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. плюскотати — див. лити Словник синонімів Вусика
  3. плюскотати — -кочу, -кочеш і плюскотіти, -очу, -отиш, недок. Підсил. до плюскати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плюскотати — ХЛЮ́ПАТИ (про воду та іншу рідину — рухаючись, утворювати плескіт, хлюпання), ХЛЮ́ПАТИСЯ, ПЛЕСКА́ТИ, ПЛЕСКА́ТИСЯ, ПЛЕСКОТА́ТИ (ПЛЕСКОТІ́ТИ) підсил., ПЛЕСКОТА́ТИСЯ (ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ) підсил., ПЛЮ́СКАТИ, ПЛЮ́СКАТИСЯ, ПЛЮЩА́ТИ, БИ́ТИ підсил., БИ́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  5. плюскотати — ПЛЮСКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПЛЮСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до плю́скати. Пробудилися рибки і плили та плюскотали до рожевого світла (Фр., VIII, 1952, 216); Вода то зникає, то знов плюскоче під ногами (Гончар, Людина.. Словник української мови в 11 томах