плюскотати
ПЛЮСКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПЛЮСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.
Підсил. до плю́скати.
Пробудилися рибки і плили та плюскотали до рожевого світла (І. Франко);
Вода то зникає, то знов плюскоче під ногами (О. Гончар);
Плюскотіли весла, тихо хлюпотілись хвилі об баркас (Ю. Збанацький);
Він прийшов з заводу, як завжди, довго плюскотів у ванній водою (П. Загребельний);
Уляна гуркала чавунами, плюскотіла водою (Григорій Тютюнник);
// безос.
Обідали [діти]. Здавалося, парив дощ: шуміло, плюскотіло, тріщали кістки, торохтіли миски (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плюскотати — плюскота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- плюскотати — див. лити Словник синонімів Вусика
- плюскотати — -кочу, -кочеш і плюскотіти, -очу, -отиш, недок. Підсил. до плюскати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плюскотати — ХЛЮ́ПАТИ (про воду та іншу рідину — рухаючись, утворювати плескіт, хлюпання), ХЛЮ́ПАТИСЯ, ПЛЕСКА́ТИ, ПЛЕСКА́ТИСЯ, ПЛЕСКОТА́ТИ (ПЛЕСКОТІ́ТИ) підсил., ПЛЕСКОТА́ТИСЯ (ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ) підсил., ПЛЮ́СКАТИ, ПЛЮ́СКАТИСЯ, ПЛЮЩА́ТИ, БИ́ТИ підсил., БИ́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
- плюскотати — ПЛЮСКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПЛЮСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до плю́скати. Пробудилися рибки і плили та плюскотали до рожевого світла (Фр., VIII, 1952, 216); Вода то зникає, то знов плюскоче під ногами (Гончар, Людина.. Словник української мови в 11 томах