плюскотати

плюскота́ти

-кочу, -кочеш і плюскотіти, -очу, -отиш, недок.

Підсил. до плюскати.

|| безос.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюскотати — плюскота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. плюскотати — див. лити Словник синонімів Вусика
  3. плюскотати — ПЛЮСКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПЛЮСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до плю́скати. Пробудилися рибки і плили та плюскотали до рожевого світла (І. Франко); Вода то зникає, то знов плюскоче під ногами (О. Словник української мови у 20 томах
  4. плюскотати — ХЛЮ́ПАТИ (про воду та іншу рідину — рухаючись, утворювати плескіт, хлюпання), ХЛЮ́ПАТИСЯ, ПЛЕСКА́ТИ, ПЛЕСКА́ТИСЯ, ПЛЕСКОТА́ТИ (ПЛЕСКОТІ́ТИ) підсил., ПЛЕСКОТА́ТИСЯ (ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ) підсил., ПЛЮ́СКАТИ, ПЛЮ́СКАТИСЯ, ПЛЮЩА́ТИ, БИ́ТИ підсил., БИ́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  5. плюскотати — ПЛЮСКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПЛЮСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до плю́скати. Пробудилися рибки і плили та плюскотали до рожевого світла (Фр., VIII, 1952, 216); Вода то зникає, то знов плюскоче під ногами (Гончар, Людина.. Словник української мови в 11 томах